Ухвала суду № 53011391, 29.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 р. Справа № 815/1080/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю представника апелянта - ОСОБА_1

за участю представника відповідача - Лисого С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Одеській області, Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області №75 від 13 січня 2015 року в частині звільнення слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Тепло дар) ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУМВС України в Одеській області № 48 о/с від 23.01.2015 року в частині звільнення слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Тепло дар) ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 з посади;

- поновити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 на посаді слідчого відділення Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області;

- стягнути з ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення з 27.01.2015 року за весь час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 на посаді.

В обґрунтування позову, позивач послався на відсутність підстав та недоведеність обставин, які відповідач кваліфікує як дискредитуючи звання працівника міліції, що на слідчий відділ не може бути покладено виконання функцій, не передбачених чинним законодавством і Положенням про проходження служби рядовим і начальницькім складом органів внутрішніх справ. Крім того, ОСОБА_3 за час служби в органах внутрішніх справ сумлінно виконував покладені на нього службові обов'язки, бездоганно дотримувався службової дисципліни, мав 6 заохочень та подяк, не мав доган та зауважень щодо порушення норм чинного законодавства, що в свою чергу унеможливлює накладення найсуворішого виду стягнення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі,ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 10 червня 2015 року - скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована , фактично, доводами позовної заяви.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з травня 2008 року ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ. В займаній посаді слідчого СВ Біляївського РВ ( з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар ) ГУМВС України в Одеській області перебував з квітня 2010 року.

13.01.2015 року, Головним Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №75 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області.

Пунктом 5 наказу №75 від 13.01.2015 року за грубі порушення вимог статей 2.5,7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 2 ст. 10 Закону України « Про міліцію», пункту 1.1.розділу ІІ, пункту 2.1, 2.2 розділу ІУ Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, Присяги працівника органів внутрішніх справ України та посадових інструкцій, що виразилося у безпідставному самоусуненні від виконання службових обов'язків, неповідомленні про це керівництву районного відділу, вживанні при виконанні службових обов'язків алкогольних напоїв у форменому одязі, що дискредитує звання працівника міліції, слідчого СВ Біляївського РВ ( з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар ) ГУМВС України в Одеській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності шляхом його звільнення за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

23.01.2015 року, на підставі наказу ГУМВС від 13.01.2015 року №75, Головним Управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ №48 о/с про звільнення ОСОБА_3 з посади за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України.

Підставою для прийняття вказаних наказів став висновок службового розслідування, затверджений 12.01.2015 року начальником СКЗ Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області майором міліції Громак Р.П., яким встановлено наступне.

29.12.2014 року, на підставі доручення МВС України від 08.04.2013 року №5846/Рт, керівництвом Головного управління МВС України в Одеській області було підписано наказ №4286 щодо проведення на території Одеської області профілактичної операції "Візит", який був розісланий по територіальним органам та підрозділам області для виконання.

Біляївським РВ (з обслуговуванням Біляївського району та м. Теплодар), з метою виконання доручення ГУМВС України в Одеській області №4286 від 29.12.2014 року, винесене доручення райвідділу від 08.01.2015 року №2 щодо проведення профілактичної операції "Візит" на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с.160).

Згідно плану, затвердженого т.в.о начальника Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області підполковником Симоненко В.В., з 08.00год. до 18:00 год. 09.01.2015 року на відпрацювання вказаної території був задіяний підлеглий особовий склад.

09.01.2015 року об 08:00 год. в приміщенні Усатівського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області був здійсненний збір особового складу для відпрацювання території с.Нерубайське Біляївського району. Під час зазначеного збору було призначено головою штабу по відпрацюванню заступника начальника МГБ Біляївського РВ підполковника міліції Шматка А.І. та сформовано відповідні групи працівників міліції з наданням маршрутів по с. Нерубайське.

Частиною 2 ст.10 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року

№565-XII міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

Тобто, на виконання Закону України "Про міліцію" та на підставі доручення Біляївського РВ (з обслуговуванням Біляївського району та м. Теплодар) від 08.01.2015 року №2, ОСОБА_3 був задіяний до профілактичної операції "Візит" на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що у Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області були правові підстави для залучення позивача до профілактичної операції "Візит" та немає підстав для скасування усіх наказів та доручень керівництва Біляївського РВ щодо проведення профілактичних заходів в частині залучення працівників слідчого підрозділу.

Приблизно о 15.40 до кабінету т.в.о. начальника Усатівського ВМ Біляївського РВ майора міліції Попова Б.С. прибули: старший слідчий СВ Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області майор міліції Сенчук Станіслав Валерійович, слідчий СВ Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області старший лейтенант міліції ОСОБА_3, слідчий СВ Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області старший лейтенант міліції Біленко Геннадій Валерійович, ДІМ Теплодарського ВМ Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області капітан міліції Штефанчук Микола Миколайович.

Так, зокрема, слідчий СВ Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області старший лейтенант міліції ОСОБА_3 у порушення вимог статей 2, 5, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», пункту 1.1. розділу II, пункту 2.1, 2.2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України та посадових інструкцій, самоусунувся від виконання службових обов'язків, про що керівництву не доповів, знаходився у форменому одязі з явними ознаками алкогольного сп'яніння, які виражалися у різкому запаху алкоголю, порушенні координації рухів, мови, різкій зміні забарвлення шкірного покриву, поведінці.

В подальшому, ОСОБА_3 разом з іншими працівниками було супроводжено до приміщення Біляївського РВ з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Запрошеним до районного відділу лікарем Біляївської ЦРЛ Торубаровим І.С. проведено медичний огляд працівників та складено відповідні висновки.

Згідно результатів тесту у всіх працівників виявлено стан алкогольного сп'яніння, зокрема, у ОСОБА_3 - Аlotest 00687 -1,48 %.

Судова колегія зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про міліцію» №565-ХІІ від 20.12.1990 року, «Положенням про проходження служби рядовим і начальницькім складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 року (Положення), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

Згідно з п. 66 Положення, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Чинне законодавство України не містить нормативного визначення поняття «вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу», відтак, таке поняття є оціночним, і на думку колегії суддів, пов'язане із невиконанням чи неналежним виконанням службових обов'язків, порушенням вимог чинного законодавства України, а тому у кожному конкретному випадку звільнення працівника за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, з урахуванням усіх обставин справи суду слід перевіряти законність звільнення такого працівника з такої підстави.

Тому, під вчинками, що дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ та власне органів внутрішніх справ, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

До таких вчинків, слід віднести: вчинення злочину, встановленого вироком суду, що набрав законної сили; скоєння корупційного діяння як різновиду адміністративного правопорушення; систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби в ОВС; систематичне поширення компрометуючої ОВС України інформації за допомогою засобів мас-медіа.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України (далі - Статут).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а у відповідності до частини 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на це, наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства юстиції України було затверджено Інструкцію про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18 (далі - Інструкція), яка чітко визначає коло осіб, які можуть проводити огляд працівників і давати висновок за його результатами.

Так, відповідно до Інструкції огляд проводиться в будь-який час доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів психіатрами-наркологами або у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах психіатрами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, а також фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик і приладів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, за списком, затвердженим головним лікарем центральної міської (районної) лікарні.

Якщо особа направляється на огляд, у неї має бути письмове звернення за підписом посадової особи, завірене відповідною печаткою підприємства. Допускається проведення огляду з ініціативи самого працівника, але тільки на підставі його письмової заяви.

Особа, направлена на огляд за письмовим зверненням, може прибути в заклад охорони здоров'я як самостійно, так і в супроводі уповноважених працівників підприємства, але не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для проведення такого огляду.

Уповноважений представник підприємства, який супроводжує працівника на огляд, зобов'язаний засвідчити особу працівника, а лікар - ознайомитися з документами останнього (паспортом, посвідченням водія тощо). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду. У цьому разі в протоколі огляду зазначаються прикмети обстежуваного, а також те, що особисті дані записані з його слів. Лікар, у присутності супроводжуючого, повідомляє оглянутій особі висновки за результатами огляду, про що робиться запис у протоколі.

Якщо працівник ухиляється від проходження огляду або не дає можливості провести його в необхідному обсязі, це також фіксується у протоколі з обов'язковим зазначенням у ньому ознак сп'яніння і дій особи щодо ухилення від огляду.

Особа, яку оглядають, має право в десятиденний термін оскаржити висновки огляду до контрольної комісії медичного огляду або до відповідної контрольної комісії Міністерства охорони здоров'я чи до суду. Витрати на проведення огляду можуть компенсуватися на договірній основі. При цьому замовником огляду не можуть виступати фізичні особи, за винятком випадків проведення огляду за їхньою ініціативою. Висновки щодо огляду особи на стан сп'яніння, одержані з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду належні та допустимі докази, які підтверджують стан позивача під час проведення медичного огляду, а саме: що ОСОБА_3 знаходився у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби.

Отже, вирішуючи даний спір, колегія суддів виходить з того, що відповідачі під час судового розгляду довели правомірність прийнятого рішення, щодо наявності підстав для звільнення позивача за пунктом 66 (за дискредитацію звання рядовою і начальницького складу органів внутрішніх справ) Положення, та надали суду докази скоєння позивачем проступку, який виразився у підриві довіри та авторитету органів внутрішніх справ України навмисними діями, що не сумісно із подальшим проходженням служби в ОВС України ОСОБА_3

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Одеській області, Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: