Постанова № 5301012, 11.06.2009, Красногвардійський районний суд

Справа № 2-А-11/2009

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.

при секретарі - Мойсеєнко М.В.,

за участю представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в Красногвардійському районі про скасування нарахованого податку з доходів фізичних осіб,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим (далі ДПІ в Красногвардійському районі) про скасування нарахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 1774,03 грн. та просив зобов’язати ДПІ зняти з його особової картки платника податку суму нарахованого податку. Позов мотивований тим, що відповідачем неправильно застосована правова норма – п.п. “в” п.13.1 ст.13 Закону України “Про податок з доходів громадян” та нарахований податок на отримане ним спадкове майно в розмірі 13%, тоді як успадкований ним майновий пай оподатковується за нульовою ставкою як спадкоємцю першого ступеню споріднення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги. Відповідно до пояснень позивача він успадкував після смерті дружини майновий пай СТОВ “Дружба народів” в сумі 13646,36 грн. Свідоцтво про право на спадщину отримав 06.10.05. При пред'явленні до податкової інспекції у березні 2006 року декларації про доходи, йому було донараховано податок від отриманої спадщини в сумі 1774,03 грн., тобто 13% від вартості майнового паю . Однак, ДПІ в Красногвардійському районі не було прийнято до уваги, що фактично доходу від прийнятої спадщини він не отримував. З 01 січня 2007 року набрав законної сили Закон України № 3378-IV від 19.01.2006 “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів громадян”, відповідно до якого, дохід, отриманий у зв'язку з прийняттям спадщини спадкоємцями першого ступеню споріднення оподатковується за нульовою ставкою. Вважав нарахування податку зі спадщини неправомірними, просив скасувати нарахування в сумі 1774,03 грн.

Представник ДПІ в Красногвардійському районі, повідомлений про дату та час судового засідання, до суду 11 червня 2009 року не з’явився, про причини неявки не повідомлялось.

Відповідно до пояснень представника відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні 23 грудня 2008 року, ДПІ в Красногвардійському районі позов не визнає. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач, відповідно до свідоцтва про право на спадщину, отримав після смерті дружини спадкове майно загальною вартістю 13646,36 грн. Законом України “Про податок з доходів громадян” ст.13 п.13.4, пп.2, передбачається, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку та відображається у податковій декларації. ОСОБА_2 у 2005 році було задекларовано суму доходу, отриманого у спадщину майна. Право на майновий пай – є корпоративним

правом, як об'єкт спадщини оподатковувався за ставкою податку 13%, що складає 1774,03 грн. Згідно з пп.1 п.13.4 ст.13 вищезазначеного Закону особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Позивач оскаржує нараховане зобов’язання по прибутковому податку, що виникло до набрання чинності Закону України № 3378-IV від 19.01.2006 “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів громадян”, та сплата по якому є обов’язковою. Просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 ч.1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Красногвардійської державної нотаріальної контори від 06 жовтня 2005 року, спадкоємцем майна ОСОБА_3, яка померла 28 липня 2001 року, є її чоловік ОСОБА_2 – позивач по справі. Спадкове майно складається з майнового паю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” в сумі 13646,36 грн., або 0,0101 відсотків на 02.07.03, що належало спадкодавцю на підставі довідки № 1836, виданої 04.08.05 СТОВ “Дружба народів”.

Відповідно до положень пп.2 п.13.4. ст.13 Закону України “Про податок з доходів громадян” від 22.05.03 № 889-IV із змінами та доповненнями , дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). При цьому, подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством України.

ОСОБА_2 до ДПІ в Красногвардійському районі була подана податкова декларація про прибутки за 2005 рік у вигляді отриманого ним у спадщину майна у розмірі 13646,36 грн. ДПІ на підставі ст.13 п.13.2. п.п.13.2.2 вищезазначеного Закону № 889-IV було нараховане податкове зобов’язання на суму 1774,03 грн., про що зазначено в податкових повідомленнях від 31.05.06 за № 1/13 та 18.08.06 за № 2/103.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ зі змінами та доповненнями, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з пп.1 п.13.4 ст.13 Закону України “Про податок з доходів громадян” особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину.

З 1 січня 2007 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 3378-ІV від 19.01.06, відповідно до п.3 якого при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеню споріднення, податок з прибутку розраховується за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини.

Предметом позову є узгоджене зобов’язання по прибутковому податку, що виникло до набрання цим Законом чинності та сплата по яких є обов’язковою. Отже, сплата податку є обов’язком ОСОБА_2 і не може враховуватися як відповідальність.

Сума податкового зобов’язання ОСОБА_2 визначена відповідно до п.п. “в” п.13.1 ст.13 Закону України “Про податок з доходів громадян”, об’єкт спадщини платника податку класифіковано як об’єкт комерційної власності, а саме – корпоративне право.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 № 334/94-ВР з наступними змінами і доповненнями, корпоративні права – це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 Відповідно до положень ст. 94 КАС України ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом було помилково сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 07,50 грн., які підлягають поверненню позивачу. Керуючись статтями 1, 13 Закону України “Про податок з доходів громадян”, статтею 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, 11, 71, 86, 94, 128, 158, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в Красногвардійському районі про скасування нарахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1774,03 грн. та зобов’язання зняти з особової картки платника податку суму нарахованого податку, відмовити повністю.

Повернути ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 АР Крим, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з рахунку місцевого бюджету Красногвардійської селищної ради Красногвардійського району АР Крим № 37319012000604, МФО 824026, ДРФО 26273942 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь помилково сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн. (Сім грн. 50 коп.) за квитанцією № 80/155 від 15 жовтня 2008 року, внесений до бюджету через Красногвардійське відділення № НОМЕР_2 «Державний Ощадний банк України».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Суддя