Ухвала суду № 53005015, 29.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6432/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М. А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти», звернувся в суд з позовом , в якому просив визнати протиправними дії щодо проведення перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) та визнання протиправним акту від 03.03.2015 року № 10/111/0179А, скасувати припис від 03.03.2015 року № 10/111/0179П.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Територіальним управлянням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київський області проведено перевірку дотримання законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту) АЗС ТОВ «Нафтова компанія «Народна», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Озерна,3.

За результатами перевірки складено акт від 03.03.2015 року № 10/111/0179А, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Нафтова компанія «Народна» ст.ст. 13,15,18, 21 Закону України «Про охорону праці», ст.9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».

На підставі акту перевірки відповідачем складено припис від 03.03.2015 року №10/111/0179П, яким ТОВ «Нафтова компанія «Народна» зобов'язано усунути порушення виявлені під час перевірки згідно з переліком.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення такої перевірки з підстав порушення останнім порядку проведення перевірки (до проведення перевірки не залучено власника майна та проведено за відсутності відповідного дозволу Кабінету Міністрів України), Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» звернулось з даним позовом в суд.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та припису, вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача відсутнє. Крім того, суд першої інстанції вказував, що перевірку ТОВ «Нафтова компанія «Народна» проведено в порядку визначеному Законом України «Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності».

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим зважаючи на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини сьомої статті 7 цього Закону на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Позивач стверджує, що перевірка є протиправною, оскільки її проведено за відсутності відповідного дозволу Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» передбачено, що на період мораторію перевірки суб'єктів господарювання, за виключенням окремих випадків, здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови, надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Пунктом 8 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року визначено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 40 Кримінального процесуального кодексу України слідчий уповноважений: призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. З ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, перевірку ТОВ «Нафтова компанія «Народна» проведено на підставі постанови слідчого відділення розслідування злочинів господарської діяльності СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 16.02.2015 року за результатом розгляду матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100050006311 від 01.08. 2014 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КПК України відносно посадових осіб АЗС «Народна» ТОВ «Нафтова компанія «Народна». Отже, в даному випадку дозвіл Кабінету Міністрів України не є обов'язковим.

Щодо доводів апелянта щодо проведення перевірки за відсутності власника майна.

Відповідно до положень ст.4 Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

ТОВ «Нафтова компанія «Народна» здійснює господарську діяльність на АЗС, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Озерна,3, відповідно до договору оренди автозаправного комплексу, укладеного 04.06.2013 року між позивачем та ТОВ «Нафтова компанія «Народна»

Перевірку проведено в присутності начальника, юрисконсульта та юриста АЗС ТОВ «Нафтова компанія «Народна», тобто у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання, що перевірявся. Акт перевірки підписаний уповноваженою особою ТОВ «Нафтова компанія «Народна» без зауважень.

Крім того, факт наявності порушень викладених в акті перевірки ТОВ «Нафтова компанія «Народна» (третьою особою в даній справі), суб'єктом господарювання, що перевірявся, не заперечується.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом п.8 ч.1 ст.3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що викладений у них принцип адміністративного судочинства полягає у захисті порушеного права, свободи або інтересу від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача щодо оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Водночас, за відсутності об'єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником майна на якому проведено перевірку. Разом з тим, перевірку дотримання законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, як суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту), проведено саме щодо ТОВ «Нафтова компанія «Народна», який здійснює господарську діяльність на вказаній АЗС відповідно до договору оренди автозаправного комплексу, укладеного 04.06.2013 року між позивачем та ТОВ «Нафтова компанія «Народна». Припис прийнятий за наслідками проведеної перевірки також містить вимоги усунути виявлені на АЗС порушення саме ТОВ «Нафтова компанія «Народна».

За таких підстав, суд першої інстанції вірно вважав, що дії щодо проведення спірної перевірки та складені за її результатом рішення жодним чином не порушують права та інтереси позивача та не породжують будь-яких юридичних наслідків.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 30.10.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.