Постанова № 53004994, 27.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/8010/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко В.В.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 04 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного інспектора з охорони праці Державної інспекції з нагляду у будівництві Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві Першка Василя Миколайовича, треті особи: Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві, директор РССКП «Київський крематорій» Калініченко Юрій Григорович про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Солом`янського районного суду м.Києва з позовом до Головного державного інспектора з охорони праці Державної інспекції з нагляду у будівництві Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві Першка Василя Миколайовича (далі - Відповідач), треті особи: Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві (далі - Третя особа 1), директор РССКП «Київський крематорій» Калініченко Юрій Григорович (далі - Третя особа 2) про визнання протиправними дії Відповідача при прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення серії КІВ №110004 від 09.04.2015 року; скасування постанови Відповідача про накладення адміністративного стягнення серії КІВ №110004 від 09.04.2015 року; та просив постановити окрему ухвалу у справі, яку направити Третій особі 1 та Третій особі 2 для проведення службового розслідування та притягнення винних у безпідставному притягненні Позивача до адміністративної відповідальності та недопущення таких неправомірних дій в майбутньому.

Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 04 вересня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та визнати протиправними дії Відповідача щодо прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення серії КІВ №110004 від 09.04.2015 року та скасувати вказану постанову суб'єкта владних повноважень.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача та його представника, заперечення Відповідача та представників Третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2015 року Третьою особою 2 до начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м.Києва направлено лист №127 (зареєстрований в управлінні 17 березня 2015 року вх.№2604), з проханням направити державного інспектора для проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства в сфері охорони праці при виконанні господарської діяльності.

Розглянувши поданий лист, Територіальним управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві прийнято наказ від 20 березня 2015 року №216-П про проведення позапланової перевірки РССКП «Київський крематорій» у період з 23 березня 2015 року по 27 березня 2015 року та видано направлення на проведення перевірки від 20 березня 2015 року №04/0285.

З направлення на проведення перевірки вбачається, що перевірку слід провести з 23 березня 2015 року по 27 березня 2015 року, а також визначено осіб, які братимуть участь у її проведенні - головний державний інспектор з охорони праці Державної інспекції нагляду у будівництві Першко В.М., головний державний газотехнічний інспектор інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості Савчин О.Р. (а.с. 78).

В матеріалах справи наявний завірений витяг з журналу реєстрації перевірок №1 РССКП «Київський крематорій», в якому під №38 внесено запис про проведення перевірки на РССКП «Київський крематорій» відповідно до вищевказаного направлення (а.с.98).

В ході проведення перевірки, контролюючим органом виявлено ряд порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

27 березня 2015 року, за результатами проведеної перевірки, начальником Державної інспекції нагляду у будівництві Богдановим Ю.Б., Відповідачем, головним державним інспектором охорони праці Державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості Савчин О.Р. складено акт позапланової перевірки РССКП «Київський крематорій» №11/94/659-А з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

03 квітня 2015 РОКУ Відповідачем винесено припис №11/94/0262/П про усунення порушень законодавства.

08 квітня 2015 року Відповідачем відносно Позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.93 КУпАП, у зв'язку з порушенням п.3.1, п.3.9., п.3.17, п.5.6 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

09 квітня 2015 року Відповідачем прийнято постанову серії КІВ №110004, якою притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності за ст.93 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Положеннями статті 7 Закону передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно пунктів 3.1, 3.6, 3.9, 3.14, 3.17 Розділу 3, НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2015 року №15 (далі - Положення) працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов'язків.

Результат перевірки знань з питань охорони праці з робіт з підвищеною небезпекою, а також там, де є потреба у професійному доборі, до виконання яких допускається працівник, оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (додаток 1).

Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці (додаток 2). При цьому в протоколі та посвідченні у стислій формі зазначається перелік основних нормативно-правових актів з охорони праці та з безпечного виконання конкретних видів робіт, в обсязі яких працівник пройшов перевірку знань.

Питання щодо порядку зберігання посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві або необхідності працівникам мати їх при собі під час виконання трудових обов'язків вирішується роботодавцем.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Відповідно п.5.6 Розділу 5 Положення особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, та посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з: а) керівництвом та контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою; б) будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, технічним переоснащенням, консервацією та ліквідацією об'єктів підвищеної небезпеки; в) розробкою проектів, технологічних регламентів та іншої технічної документації для робіт підвищеної небезпеки; г) підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; ґ) розробкою нормативно-правових актів з питань виготовлення, монтажу та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та об'єктів підвищеної небезпеки, під час навчання згідно з п. 5.1 Типового положення проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, результати якої оформлюються протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці та в посвідчені ставиться відмітка щодо проходження вказаної перевірки.

Згідно ст.93 КУпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст.256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтями 280, 283 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Так, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 08.04.2015 року серії КІВ№110004, при проведенні позапланової перевірки РССКП «Київський крематорій» Відповідачем встановлено порушення вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості, а саме: головний інженер РССКП «Київський крематорій» ОСОБА_2 допустив до роботи працівників без спеціального навчання та перевірки знань з охорони праці, чим порушив п.3.1, п.3.9., п.3.17, п.5.6 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

До протоколу додаються акт перевірки №11/94/0262-А від 27.03.2015 року та припис №11/94/0262-П від 03.04.2015 року.

В оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення від 09.04.2015 року серії КІВ №110004 зазначено, що Позивачем вчинено порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості, а саме: робітники зайняті на роботах, де є необхідність у професійному відборі, не проходять попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці (пред'явлені протоколи не відповідають вимогам чинного законодавства) п.п.3.1, 3.9., 3.17, 5.6 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

Колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки, протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано конкретно яких саме осіб, які саме порушення та в якому цеху РССКП «Київський крематорій» було виявлено порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення від 08.04.2015 року серії КІВ№110004 та в постанові про накладення адміністративного стягнення від 09.04.2015 року серії КІВ №110004 зазначені обставини щодо порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості різняться, а саме, в оскаржуваній постанові суб'єкта владних повноважень вказано про те, що Позивач вчинив порушення вимоги законодавства, а саме, робітники зайняті на роботах, де є необхідність у професійному відборі, не проходять попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці.

Проте, а ні в акті перевірки, а ні в протоколі про адміністративне правопорушення зазначене вище правопорушення не відображено.

В матеріалах справи містяться копії протоколів засідання комісії по перевірці знань: згідно протоколу засідання комісії по перевірці знань №367-2014 від 04.04.2014 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є операторами технологічних установок виявили знання, необхідні для виконання робіт; згідно протоколу №699-2014 засідання кваліфікаційної комісії по перевірці знань від 23.06.2014 року ОСОБА_10, який є оператором технологічних установок виявив знання, необхідні для виконання робіт по експлуатації технологічних установок, що працюють на природному газі та йому присвоєно кваліфікацію оператора технологічних установок 3 розряду; згідно протоколу засідання комісії по перевірці знань №653-2014 від 16.06.2014 ОСОБА_11, ОСОБА_12, які є операторами технологічних установок виявили знання, необхідні для виконання робіт по експлуатації технологічних установок, що працюють на природному газі (а.с.17-18).

Також, проходження перевірки знань з питань охорони праці підтверджується відміткою в посвідченнях зазначених вище осіб (а.с. 18-21).

Вказані документи підтверджують, що оператори технологічних установок КП «Київський крематорій» ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 пройшли в квітні, червні 2014 року спеціальне навчання та повторну перевірку знань робітників за присвоєною професією в обсязі виробничої інструкції оператор технологічних установок і за висновком комісії виявили знання, необхідні для виконання робіт за присвоєною професією - оператор технологічних установок: 1) по експлуатації технологічних установок, що працюють на природному газі, 2) по виконанню газонебезпечних робіт в газовому господарстві.

Отже, зазначені Відповідачем в протоколі та постанові висновки про порушення п.п. 3.1, 3.9, 3.17, 5.6 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» є безпідставними, суперечать одні одному та викладені не у відповідності вимог закону.

В судовому засідання при апеляційному розгляді Відповідач вказав, що документи стосовно осіб, які пройшли навчання за затвердженою програмою операторів технологічного устаткування не були взятті до уваги при перевірці, оскільки частина цих працівників переведена на посаду машиністів ритуального устаткування, у зв'язку з чим вони повинні були пройти перевірку знань за присвоєною професією в обсязі виробничої інструкції - машиніст ритуального устаткування.

Вказане твердження Відповідача колегія суддів не приймає до уваги, оскільки про такі обставини не зазначено ані в акті перевірки, ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в постанові про адміністративне стягнення та не підтверджується будь-якими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, відомості щодо осіб, яких допущено до роботи без проведення відповідного навчання, Відповідач суду апеляційної інстанції надати не зміг та вказав, що це можливо лише після його звернення до роботодавця.

Стосовно позовних вимог щодо постановлення окремої ухвали, слід зазначити таке.

Відповідно ч.1 ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Колегія суддів зазначає, що підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов'язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

Суд має право, але не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.

Позивач в обґрунтування необхідності постановлення окремої ухвали, як на підставу порушення закону, посилається на те, що директор РССКП «Київський крематорій» Калініченко Ю.Г., перший заступник директора Дашуков І.Я. не мають повної вищої освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), а тому вони підлягають негайному відстороненню від виконання відповідних службових обов'язків.

Однак, дані обставини не підтвердженні належними відомостями, а тому колегія суддів не приймає їх до уваги та не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення серії КІВ №110004 від 09.04.2015 року складена Відповідачем з порушенням вимог статті 283 КУпАП, то вказана постанова суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Що стосується заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дії Відповідача при прийнятті постанови про адміністративне стягнення, слід зазначити таке.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, згідно вимог КУпАП наділений повноваженнями при виявленні правопорушень складати постанови щодо накладення адміністративного стягнення.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 04 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного інспектора з охорони праці Державної інспекції з нагляду у будівництві Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві Першка Василя Миколайовича про накладення адміністративного стягнення серії КІВ №110004 від 09.04.2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Бужак Н.П.

Постанова складена в повному обсязі 29 жовтня 2015 року

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Бужак Н.П.