Постанова № 53004943, 27.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7921/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги закритого акціонерного товариства «Сонат» та комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Сонат» до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (далі - БТІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року - позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» щодо переєстрації нежитлового приміщення площею 932,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, літ. «А, А» і належить на праві власності закритому акціонерному товариству «Сонат» на іншу особу, на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2006р., укладеного між ПП «Русь-95» та приватним підприємцем ОСОБА_2

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги, однак не погоджується з мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції, оскільки суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ЗАТ «Сонат» - слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» - задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що відповідно до Рішення суду від 29.05.2005р. Договір від 31.03.2004 року визнано судом недійсним тому Договір від 01.03.2006р., на підставі якого вчинено оскаржувані дії є недійсним, що підтверджується рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.11.2012р. по справі № 22-ц/2690/10944/2012 за апеляційною скаргою ЗАТ «Сонат», яким рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25.04.2006р. по справі № 2-2454/06р. було скасовано в частині визнання Договору від 01.03.2006р. дійсним, ОСОБА_2 визнано добросовісним набувачем зазначеного приміщення, а тому проведена спірна реєстрація приміщення відповідачем є незаконною.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, згідно даних реєстрових книг КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літ.А, А), заг. пл. 932,7 кв.м. була проведена за Закритим акціонерним товариством «Сонат», на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 1-ю Київською державною нотаріальною конторою 24.03.2004 року, р№2-789, за яким Головне управління комунальної власності м. Києва продало ЗАТ «Сонат» нежиле приміщення ( літ. А, А) заг. пл. 932,7 кв.м. Дата реєстрації: 31.03.2004 рік.

Право власності на спірне приміщення за Приватним підприємством «Русь-95» зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 1-ю Київською державною нотаріальною конторою 31.03.2004 року, р№ 2-936 за яким ЗАТ «Сонат» продало ПП «Русь» нежиле приміщення (Літ. А, А) заг. пл. 932,7 кв.м. Дата реєстрації: 01.04.2004 рік.

Право власності на спірне приміщення за ОСОБА_2 зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 01.03.2006 року р№894, відповідно до якого ПП «Русь-95» продало ОСОБА_2 нежиле приміщення (Літ. А, А) заг. пл. 932,7 кв.м. Дата реєстрації: 03.03.2006 рік. Дана реєстраційна дія і є предметом судового розгляду.

Право власності на спірне приміщення за ОСОБА_4, ОСОБА_5, зареєстровано, в рівних долях, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левицьким Р.В. 23.03.2006 р., р № 2154, за яким ОСОБА_2 продав нежиле приміщення (Літ. А, А) заг. пл. 932,7 кв.м. ОСОБА_4, ОСОБА_5 Дата реєстрації: 30.03.2006 рік.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» щодо переєстрації нежитлового приміщення площею 932,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, (Літ. А, А) і належить на праві власності позивачу на іншу особу, на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2006р., укладеного між ПП «Русь-95» та приватним підприємцем ОСОБА_2, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинний на час оспорюваних ЗАТ «Сонат» дій відповідача, порядок державної реєстрації регулювався, зокрема, п.2 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майнота їх обтяжень», згідно якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Як зазначає ч. 5 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (редакція чинна на момент здійснення оспорюваної реєстраційної дії) разом із заявою про державну реєстрацію права власності, інших речових прав, їх обмежень, документами, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права, подається документ про сплату державного мита.

Обов'язок правонабувача подати документ про сплату державного мита передбачав також п. 2.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, а п. 2.1. цього Тимчасового положення передбачав також і обов'язок право набувача оформляти заяву за формою визначеною в додатку.

Відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (власники), інший правонабувач (право набувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною в додатку.

Як зазначає п.2.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені положенням.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ні Закон, ні Тимчасове положення, серед документів, на підставі яких БТІ мало проводити державну реєстрацію припинення права власності ПП «Русь-95» і реєстрацію (відновлення реєстрації) права власності ЗАТ «Сонат» на приміщення, не згадує листи державної нотаріальної контори.

Таким чином, для державної реєстрації прав необхідно подати належним чином оформлену заявку разом з документами, що підтверджують оплату за проведення реєстраційної дії.

Позивач подавши до БТІ копію рішення Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2005 року №40/511, не оформив через відділ прийому заяву про скасування реєстрації права власності за ПП «Русь - 95», не сплатив державне мито за здійснення даних реєстраційних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта - КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», що лист № 68 від 10.01.2006р. 1-ої Київської державної нотаріальної контори, в якому повідомляється про розірвання договору від 31.03.2004р. між ЗАТ «Сонат» та ПП «Русь-95», є неналежним доказом, який би зобов'язував відповідача скасувати реєстрацію права власності ПП «Русь-95» на спірне приміщення.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для реєстрації права власності, так само як і для скасування реєстрації, є подання заяви у відповідності до передбаченого законодавством порядку. В іншому випадку, державний реєстратор позбавлений можливості самостійно здійснити реєстрацію прав чи скасувати таку реєстрацію.

Отже, оскільки позивачем не подавалась заява про таке скасування, запис про реєстрацію права власності не було скасовано, а тому відповідач не мав законних підстав для відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у реєстрації за ним права власності.

Крім того, суд першої інстанції не вірно застосував положення ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки відповідно до вказаної статті, у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє у п'ятиденний строк про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату. У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказана стаття не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки Бюро не вчинило жодної технічної помилки в свідоцтві про право власності на нерухоме майно, зокрема, у витязі з Державного реєстру прав, оскільки в даному випадку Бюро реєструвало договір купівлі-продажу, та на момент здійснення спірної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, не було підключено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано докази та обставини, що мають значення для справи, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Сонат» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року - скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову закритому акціонерному товариству «Сонат» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Постанову складено у повному обсязі 30.10.2015.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.