Ухвала суду № 53004826, 29.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6357/15 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М. А.

пр-к апелянта Джоган Л.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Міністерства юстиції України, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві про зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся в суд з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача безпідставно сплачений виконавчий збір у розмірі 4887 450,66 грн. В подальшому позовні вимоги змінив та погодився з притягненням в якості відповідача Міністерства юстиції України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.06.2014 рокуВП №26662929 прийнято рішення про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 4 887 450, 66 грн.

Постановою державного виконавця від 01.07.2014 року відкрито виконавче провадження №43834641 з примусового виконання постанови від 24.06.2014 про стягнення з позивача виконавчого збору.

Згідно платіжного доручення від 10.07.2014 №316233 позивачем сплачено виконавчий збір відповідно до постанови від 24.06.2014 в сумі 4 887 450, 66 грн.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 у справі №6/538-09 задоволено часткового скаргу ПАТ «Південній гірничо-збагачувальний комбінат», визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови від 24.06.2014 ВП №26662929 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 01.07.2014 про відкриття виконавчого провадження №43834641 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору виданої 24.06.2014; визнано недійсними постанови від 24.06.2014 ВП №26662929 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 4 887 450, 66 грн та постанову від 01.07.2014 про відкриття виконавчого провадження №43834641 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору виданої 24.06.2014.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у вказаній вище справі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 у справі №6/538-09 змінено, доповнивши резолютивну частину ухвали абзацом наступного змісту: «В задоволенні решти вимог скарг ПАТ «Південній гірничо-збагачувальний комбінат» на дії Державної виконавчої служби України відмовити» В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 у справі №6/538-09 залишено без змін.

У зв'язку з чим позивач 02.02.2015 року звернувся до відповідача з заявою про повернення сплаченого виконавчого збору в сумі 4 887 450, 66 грн.

Листом від 12.03.2014 відповідач повідомив позивача про неможливість повернення виконавчого збору у вказаній сумі з огляду на відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо позивача та залишку нерозподілених коштів на депозитному рахунку Державної виконавчої служби України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки стягнуті з позивача грошові кошти в сумі 4 887 450, 66 грн. надійшли до Державного бюджету України на підставі незаконного рішення державного виконавця, тому зазначені кошти підлягають поверненню позивачу.

Надаючи правову оцінку прийнятому судом першої інстанції рішенню колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснює Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З 15.10.2013 року процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначається Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.

Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п.5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що територіальний орган Державної казначейської служби України, є органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення, яким в даному спорі виступає Міністерство юстиції України.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому у разі, коли орган стягнення в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (повернення надміру сплаченої суми) з державного бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно розпорядження №43834641 від 16.07.2014 (платіжне доручення №3435 від 17.07.2014) сплачений позивачем виконавчий збір в сумі 4 887 450, 66 грн. перераховано відповідачем на користь держави.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошових коштів (безпідставно сплаченого виконавчого збору) у розмірі 4 887 450,66 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на положення ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», якими визначено випадки в яких виконавчий збір не стягується, оскільки в даному випадку має місце повернення коштів, перерахованих до Державного бюджету України на виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, що визнана рішенням суду незаконною.

Втім, суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, помилково посилався на Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 10.12.02 року № 226, який з 15.10.2013 року втратив чинність.

Наразі, Порядок № 787 від 03.09.2013 року містить аналогічні положення щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.

Колегія суддів враховує, що відповідно до положень ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 30.10.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.