Ухвала суду № 53004616, 28.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1 В

Головуючий у 1 інстанції Кисіль Р.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2015 рокусправа № 808/3472/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Український графіт " на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі № 808/3472/15 за позовом ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2015 року позивач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства Український графіт, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 75344.24 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2015 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Український графіт на користь ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення в розмірі 75344.24 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що вимоги щодо стягнення з ПАТ «Укрграфіт» суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до Списку №1 в частині стягнення доплат, у тому числі за понаднормативний стаж, надбавок та підвищень, включених до наданих позивачем розрахунків за березень-травень 2015 р., не мають жодних правових підстав.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції неправомірно визнав правомірними розрахунки позивача, які складені з порушенням вимог п.6.2 Інструкції №21-1.

Надані позивачем розрахунки та довідки не можуть вважатись належними доказами понесення позивачем фактичних витрат, оскільки вони складені в односторонньому порядку самим позивачем та свідчать лише про нараховані до виплати пенсіонерам суми пенсій й не містять підпису особи про отримання цих сум або підтвердженої фінансовою установою інформації про перерахування пенсіонеру коштів.

Необґрунтованим відповідач вважає віднесення витрат на виплату та доставку пенсій особам, які до 01.01.92 р. працювали на роботах зі шкідливими умовами праці на ПАТ «Укрграфіт».

Позивачем не було надано жодного належного доказу, яким би підтверджувалися факт понесення позивачем цих витрат в заявленій в позові сумі та правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ Український графіт знаходиться на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

З матеріалів справи вбачається, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, К.Г., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зайнятість вищезазначених пенсіонерів у відповідача на роботах з особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача по кожному з цих пенсіонерів.

Згідно з п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та копіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобовязання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за період березень-травень 2015 року у розмірі 75344,24 грн., яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.

Одержання вказаних розрахунків відповідачем не заперечується.

Стосовно посилання відповідача на непропорційний розподіл стажу роботи на підприємствах, суд зазначає, що відповідно до п.6.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.

Вищевказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) сум до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій як до Пенсійного фонду України так і до суду.

Щодо відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст. 13 та ст. 100 Закону №1788-ХІІ, особам, які мають відповідний стаж роботи до 01.01.1992 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 100 Закону № 1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Із змісту ст. 100 Закону № 1788-ХІІ випливає, що право на пенсію відповідно до вказаної статті має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. В свою чергу, особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення від 06.12.1991 № 1931-ХІІ, ОСОБА_11 № 1788-ХІІ введений в дію в повному обсязі з 1 квітня 1992.

Згідно з п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ застосовуються Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах і Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

При цьому, згідно з п. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року.

Таким чином, з вище наведеного вбачається, що позивач діяв відповідно до чинного законодавства, оскільки в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а ст. 13 Закону №1788-ХІІ зазначені лише ті пенсіонери, пенсії яким призначено відповідно до пунктів а ст. 13 Закону № 1788-ХІІ. Доказів іншого позивач не надав.

Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія підвищується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Отже, оскільки дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер і вона фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду, то відповідно до Інструкції №21-1 вона підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунки Пенсійного фонду України у повному обсязі.

Крім того, з розрахунків фактичних витрат за березень-травень 2015 року вбачається, що визначаючи суму фактичних витрат, яка повинна бути сплачена відповідачем, позивач не враховував у складі цієї суми будь-яких інших доплат чи підвищень до пенсій.

Згідно наведених норм чинного законодавства у відповідача наявний обовязок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. а ст.13 Закону №1788-ХІІ.

Довідками позивача підтверджується факт здійснення ним витрат щодо яких заявлений цей позов, доказів, які б спростовували цей факт відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобовязаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 75344,24 грн. за період березень-травень 2015 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вище наведена позиція є тотожною із правовою позицією Верховного Суду України висловленою у постановах від 25.09.2012 року по адміністративних справах №21-293а12 та №21-294а12.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам у розмірі 75344.24 грн. та наявність підстав для стягнення з відповідача зазначеної суми.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 р. у справі №808/3472/15 за позовом ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства " Український графіт " про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

ОСОБА_17