Ухвала суду № 53004577, 01.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2015 рокусправа № 804/330/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2015р. у справі № 804/330/15

за позовом Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2015 Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг в сумі 15 615,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача узгодженої суми податкового боргу на загальну суму 15615,77 грн., яка у добровільному порядку останнім не сплачена.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 у справі № 804/330/15 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що судовим рішенням по іншій справі відмовлено у скасуванні податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для направлення відповідачу податкового повідомлення про необхідність сплати податкового боргу і доказів сплати даного податкового боргу відповідачем суду не надано.

Не погодившись з постановою суду, ФОП ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 у справі № 804/330/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 у справі №2а/0470/6401/12 про скасування податкових повідомлень-рішень оскаржена до Вищого адміністративного суду України і у зв'язку з касаційним оскарженням постанови, суд першої інстанції не мав права виносити судове рішення про стягнення з відповідача податкового боргу, а тому скаржник вважає, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 у справі № 804/330/15 має бути скасована, а провадження у справі зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом касаційної скарги ФОП ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2012.

Верхньодніпровська ОДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для визначення позивачу вищевказаного податкового боргу, не були скасовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень є правомірним і обов'язковим для сплати Підприємцем визначеного боргу.

Суд апеляційної інстанції в звязку з наявністю підстав, зокрема знаходження відповідача в АТО зупиняв провадження у справі.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Матеріалами справи підтверджується наступне:

Відповідно до довідки від 11.12.2014 ФОП ОСОБА_2 з 14.05.2008 перебуває на податковому обліку Верхньодніпровської ОДПІ (а. с.10).

Верхньодніпровською ОДПІ проведено документальну планову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, про що складений акт № 133/170/НОМЕР_1 від 17.05.2012 (а. с.13-15), на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2, яким Підприємцю збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 9 422,64 грн., у т. ч. 8 325,91 грн. - за основним платежем та 1096,73 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а. с.16);

- № НОМЕР_3, яким Підприємцю збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у загальному розмірі 6193,13 грн., у т. ч. 4 954,5 грн. - за основним платежем та 1238,63 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.15).

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ФОП ОСОБА_2 оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 у справі № 2а/0470/6401/12 ФОП ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень від 30.05.2012 № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3 (а. с.25-28).

Ухвалою від 19.03.2014 у справі № 2а/0470/6401/12 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення (а. с.22-24).

01.10.2014 позивачем складено податкову вимогу № 1411 на загальну суму 15 615,77 грн. (9 422,64 грн. + 6193,13 грн.) і направлено на адресу Підприємця рекомендованою поштою (а. с.24), отриману якої останнім не заперечується.

В звязку з відсутністю добровільної сплати ФОП ОСОБА_2 податкового боргу у визначені законом строки, Верхньодніпровська ОДПІ звернулась до суду з адміністративними позовом про стягнення податкового боргу, який і було задоволено судом першої інстанції.

Матеріали справи містять докази того, що позивач оскаржив в судовому порядку податкові повідомлення рішення на підставі яких податковим органом сформовано вимогу та стягується сума боргу в даній справі.

На час розгляду апеляційної скарги позивача по даній справі, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 16.04.14 р. відкрито касаційне провадження по справі №2 а/ 0470/6401/12.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав:

За визначенням, наведеним у п.14.1.175 ст.14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин), податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

При цьому за приписами п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Так, у відповідності до абз.1, 4 п. 56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В свою чергу, у ч.5 ст.254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що вказана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 у справі №2а/0470/6401/12 набрала сили з моменту проголошення у суді апеляційної інстанції у відповідності до приписів ч.5 ст.254 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог Верхньодніпровської ОДПІ, оскільки грошові зобовязання з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб, визначені податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, не скасовані судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, у відповідача зявився обовязок сплатити грошові зобовязання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 30.05.2012 № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3, доказів виконання якого останнім суду не надано.

В звязку з зазначеним не беруться колегією суддів до уваги доводи скаржника про те, що вищевказана постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 у справі № 2а/0470/6401/12 оскаржена до касаційної інстанції, як такі, що впливають на момент узгодження суми грошового зобовязання.

Також з огляду на положення до абз.4 п.56.18 ст.56 ПК України не беруться колегією суддів до уваги доводи скаржника, з посиланням на ч.3 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», про те, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що ОСОБА_2 у цей час знаходиться на військовій службі в зоні АТО і, відповідно, не здійснює підприємницьку діяльність, в звязку з чим суд повинен був зупинити провадження у справі.

Частина 3 статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII передбачає, що за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Тобто положення ч.3 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» стосуються питання державної реєстрації підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, а не питань сплати податкового боргу, який виник до мобілізації відповідача.

Тим більш, що з Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, поданої відповідачем, вбачається ведення у 2014 році отримання оподатковуваного доходу від господарської діяльності ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 у справі №804/330/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 у справі № 804/330/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко