Рішення № 5300318, 18.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.09р.Справа № 29/54-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тідісі Схід", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Пролетарська, 2, с. Бондарево Васильківського району Дніпропетровської області

про стягнення 5364 грн. 46 коп.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тідісі Схід" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 5364грн. 46коп. заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з"явився.

Відповідач в судове засідання не з"явився. У клопотанні від 27.03.2009р. проти позову не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, -

Встановив:

02.02.2008р. між ТОВ "Тідісі Схід" (далі позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) укладено договір поставки №2136/2008К (далі договір).

Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується поставити покупцеві (відповідачу по справі) автомобільні товари.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобовязання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 4538грн., що підтверджується видатковою накладною №ЕДН02040015 від 05.02.2008р.

Відповідно до п. 3.1 оплата за товар здійснюється наступним чином: авансове перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 14,28% від вартості, вказаної у додатках до договору, наступна помісячна оплата, у відповідності з графіком доданим до договору.

Відповідно до графіку оплати, укладеного між сторонами, відповідачем останній платіж за договором повинно було здійснено 02.08.2008р.

Відповідачем частково оплачено отриманий товар в розмірі 1296грн. 29коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 3241грн. 71коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Також, позивач також просить стягнути з відповідача 1945грн. 02коп. штрафу.

Відповідно до п. 10.3 договору за затримку платежів у відповідності до ст. 3 договору на термін, що перевищує 30 днів, покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 60 % від загальної вартості невиконаного зобов"язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити штраф заявленій сумі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 38грн. 36коп. та 139грн. 37коп. інфляційних збитків.

Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних, суд вважає за необхідне задовольнити їх в заявленій сумі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в Васильківському відділенні КБ "ПриватБанк", МФО 305299) на користь ТОВ "Тідісі Схід" (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а; код ЄДРПОУ 35493625; п/р 26008038849651 в Міжрайонному відділення Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322012) 3241грн. 71коп. заборгованості, 1945грн. 02коп. штрафу, 38грн. 36коп. 3% річних, 139грн. 37коп. інфляційних збитків, 102грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяД.М. Полєв