Постанова № 53002931, 30.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 жовтня 2015 р. № 820/6562/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (р/р 256023013843 у відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823, код 22645269) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмки) в сумі 580 грн. 94 коп., яка виникла на підставі вимоги про сплату боргу від 05.04.2011 р. № Ф1188 та яка на теперішній час добровільно відповідачем не сплачена.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу за адресою, наданою адресно-довідковим підрозділом ГУДМС УДМС України в Харківській області, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак не була ним отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується конвертом з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області як фізична особа-підприємець - платник страхового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України реєстраційним номером 8187.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 припинено за судовим рішенням, про що зроблений запис №24790100002006054 від 25.07.2014 р.

З адміністративного позову вбачається, що діяльність фізичної особи-підприємця було припинено спрощеною процедурою за Законом України "Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом" від 13.05.2014 № 1258. Відповідно до положень вказаного Закону довідка про відсутність заборгованості з Пенсійного Фонду України не потрібна. Таким чином, діяльність фізичної особі підприємця ОСОБА_1 припинено, проте, на теперішній час сум; заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 580 грн. 94 коп. перед Управлінням Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області не сплачена.

Законодавством встановлено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем. Окрім того, згідно ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Згідно Постанови Верховного суду України від 04.12.2013 року по справі №6-125цс13 зазначено, що відповідно до положень статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 47-49 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010. № 2464- VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 (у редакції Постанови правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. N 25-1, яка набрала чинності з 1 січня 2011 року) стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663 .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України №1058-ІУ та п.п.2.1.3 п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 01.12.2003 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Статтею 1 Закону України №1058-ІУ (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом України Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що набрала чинності 17 липня 2010 року) внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України №1058-IV (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року), страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідач відносився до категорії фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок. Розмір нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем в 2010 році складав: за червень - 7 грн. 50 коп., а з липня 2010 р. враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для відповідача становив у: липні - 294,82 грн.; листопаді - 301.12 грн. на загальну суму 603 грн. 44 коп. Відповідачем було сплачено лише 22 грн. 50 коп. внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 9-11).

Таким чином, відповідач, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що набрала чинності 17 липня 2010 року) в липні, листопаді 2010 року не проводив доплату до мінімального страхового внеску, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 580 грн. 94 коп.

Відповідно до п. 8.2 Інструкції №21-1 та ч.3 ст.106 Закону України №1058-IV (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року), страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки.

Управлінням Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області було виставлено вимогу про сплату боргу № Ф1188 від 05.04.2011 р. та надіслало відповідачу на суму 580 грн. 94 коп., яка була ним отримана, що підтверджується відміткою на повідомленні (а.с. 12).

Доказів оскарження та скасування чи відкликання даної вимоги відповідачем не надано, отже є чинною на час розгляду справи.

Таким чином, заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України ОСОБА_1 складає 580 грн. 94 коп., в тому числі: недоїмка в розмірі 580 грн. 94 коп.

Відповідно до пункту 15 статті 106 Закону України №1058-ІУ (в редакції, до 01 січня 2011 року, яка діє по сьогоднішній день) строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (р/р 256023013843 у відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823, код 22645269) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмки) в сумі 580 (п'ятсот вісімдесят) грн. 94 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Тітов О.М.