Ухвала суду № 53002901, 29.10.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/5782/15

У Х В А Л А

29 жовтня 2015 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-суддіМайстер П.М. при секретарі за участі:Нетичай Ю.В. представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Печеської сільської ради до Красилівської районної державної адміністрації, треті особи Відділ Держгеокадастру у Красилівському районі, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Красилівської районної державної адміністрації, треті особи Відділ Держгеокадастру у Красилівському районі, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття провадження у справі пославшись на те, що спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно - правовий характер. Вважає, що вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Представник позивача проти задоволення клопотання третьої особи заперечував та просив відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти клопотання третьої особи заперечував. Просив суд в задоволенні клопотання відмовити.

Представник третьої особи - Відділу Держгеокадастру у Красилівському районі у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін та представника третьої особи, суд прийшов до висновку, що в клопотанні слід відмовити враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивач в обгрунтування клопотання про закриття провадження у справі посилається на постанови Верховного Суду України від 09.12.2014 року справа №21-308а14, та від 11.11.2014 року справа №21-493а14, в яких визначено, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.2 ст.161, 244-2 КАС України (зі змінами, внесеними відповідно до Закону України № 192-VIII від 12.02.2015р. «Про забезпечення права на справедливий суд»), при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст.237 цього Кодексу. При цьому суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Статтями 2, 3, 17 КАС України встановлено загальне правило, за яким будь-яке рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (у тому числі органу місцевого самоврядування) у межах повноважень, визначених законом, можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Положення пункту 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Також, положення пунктів "а", "б", "в", "г" ст. 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу, вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.

Слід зазначити, що пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Відтак, органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції (нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу).

Відповідний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 1 квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання, при цьому суд вважає, що вони мають вищу юридичну силу ніж рішення всіх інших судів, незалежно від інстаційності.

З огляду на викладене, суд вважає, що твердження представника третьої особи, про те що даний спір виник із земельних відносин, має ознаку спору про право, а також те, що позов підлягає розгляду в порядку цивільно - процесуального судочинства, є необгрунтованим, оскільки вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 17, 157, 165 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у закритті провадження у адміністративній справі за позовом Печеської сільської ради до Красилівської районної державної адміністрації, треті особи Відділ Держгеокадастру у Красилівському районі, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Повний текст ухвали виготовлено 29.10.2015 року о 15 год. 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту проголошення.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер