Постанова № 53002882, 29.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"29" жовтня 2015 р. № 820/9543/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мар'єнко Л.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківський національний університет внутрішніх справ, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, СДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 64720,05 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що під час навчання відповідач перебував на повному державному забезпеченні за рахунок Державного бюджету України, відповідного до договору, укладеного між ним та університетом про підготовку фахівця в вищому навчальному закладі МВС України, всього на його утримання було витрачено 64720 грн. Наказом ГУМВС України в Харківській області від 28.07.2015 року №373 о/с відповідач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за ст.64 п. "Ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, порушивши умови договору щодо обов"язкового проходження служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення інституту, у зв'язку з чим відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в сумі 64720,05 грн. В добровільному порядку відповідачем зазначені витрати не відшкодовані.

Через канцелярію суду 13.10.15р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій повідомлено суду, що позивач підтримує позов та просить суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду не надав.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі , хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що сторони повідомлені належним чином про дату , час та місце судового розгляду та те, що відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Згідно положень ч.1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 10.08.2011 року по 28.07.2015 року.

Відповідно до пункту 15 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Так, роз'яснено, що згідно зі статтею 9 ЗУ "Про міліцію" на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до частини першої даного Закону працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

П.3 ч.1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232, закріплено, що початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Так, відповідно до Наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.08.2011 року № 413 о/с, ОСОБА_1 зараховано курсантом 1-го курсу Харківського національного університету внутрішніх справ з 10 серпня 2011 року та присвоєно спеціальне звання "сержант міліції".

Відповідно до вимог Закону України "Про міліцію" та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України", між відповідачем, ХНУВС та ГУМВС України в Харківській області 14 вересня 2009 року було укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі міністерства внутрішніх справ України (а.с.10-11).

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.07.2014 року № 1235 о/с, ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до ГУМВС України в Харківській області для подальшого проходження служби з 05.07.14 року..

Відповідно до витягу з наказу ГУМВС України в Харківській області від 28.07.2015 року № 373 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ згідно з "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ України" в запас Збройних сил за ст. 64 "ж" (за власним бажанням).

Згідно із частинами 5, 7 статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII, підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Як вже було встановлено та зазначено судом вище, відповідач відмовився від проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення вищого навчального заклад та звільнився за власним бажанням до закінчення встановленого законодавством строку.

Згідно з п. 2.3.6 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 10.08.2011 року, особа зобов'язується у разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (а.с.10).

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:

-грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;

-перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;

-оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Спільним Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, МВС України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України , Управління державної охорони України, Служби безпеки України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (надалі - Порядок №419).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно п.п.2.1.1. п.2.1 Порядку №419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п.2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року.

Пунктом 2.1.3 Порядку № 419 закріплено, що витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

Згідно із пунктом 2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Так, судом встановлено, що розмір витрат , пов"язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі ( грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення та оплата житлово - комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв) становить 64720,05 грн., що підтверджується довідкою - розрахунком від 27.06.14 р. №4/835д.

Відповідачем 02.07.14р. отримано особисто довідку - розрахунок, з якої вбачається розмір витрат, пов"язаних з утриманням курсанта за період з 10.08.11р. по 05.07.14 р. у сумі 64720,05 грн.(а.с.12).

Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94 ,128 , 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми -задоволено у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 64720,05 грн.(шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять гривень 05 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена 29 жовтня 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.