Ухвала суду № 53002489, 30.10.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог

Справа № 819/3334/15

30 жовтня 2015 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_3, реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про визнання нечинними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради, ОСОБА_3, реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, у якому просили:

- визнати незаконним з моменту прийняття рішення Тернопільської міської ради № 6/29/38 від 15 лютого 2013 року про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0442 га за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0442 га за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачі в обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_2, та відповідно до рішення Тернопільської міської ради № 5/8/29 від 29 березня 2007 року ними отримано у приватну власність земельні ділянки площею 0,0398 га та 0,036 га за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Суміжним із будинком позивачів є будинок НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_3. Будинки мають спільну стіну.

29 березня 2007 року за № 5/8/29 Тернопільська міська рада прийняла рішення, з урахуванням змін до якого згідно з рішеннями № 5/15/50, № 5/12/66, передала позивачам у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 434,00 кв. м., а земельну ділянку площею 89,00 кв. м. визначила походом спільного користування.

Вказані рішення були прийняті на підставі схеми розмежування земельної ділянки, на якій розташовувались будинковолодіння НОМЕР_2 та НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 Дана схема розмежування погоджена заступником начальника управління містобудування та архітектури Тернопільського міськвиконкому 21 червня 2006 року.

В подальшому 15 лютого 2013 року Тернопільською міською радою прийняте інше рішення № 6/29/38, яким без відома позивачів та погодження змінено схему розмежування колись спільної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 За результатами нового розмежування ОСОБА_3 передана у власність земельна ділянка площею 0,0442 га., з чим не погоджуються позивачі, оскільки вважать, що внаслідок цього має місце накладання земельних ділянок позивачів та ОСОБА_3 Позивачі як власники земельної ділянки мають право вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження майном.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині позовних вимог до Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним з моменту прийняття рішення Тернопільської міської ради № 6/29/38 від 15 лютого 2013 року про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0442 га за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим у відкритті провадження в адміністративній справі в цій частині слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС України).

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України міська рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

В пункті 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року визначено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, статтею 152 Земельного кодексу України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до переконання, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такі висновки суду відповідають правовій позицій викладеній у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним з моменту прийняття рішення Тернопільської міської ради № 6/29/38 від 15 лютого 2013 року про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0442 га за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження в цій частині слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 109, статтею 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині позовних вимог до Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним з моменту прийняття рішення Тернопільської міської ради № 6/29/38 від 15 лютого 2013 року про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0442 га за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 відмовити.

Роз'яснити позивачам що розгляд даного спору повинен здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву (скаргу).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.