Постанова № 53002131, 25.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/832/13-a

"25" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіДанилевич Н.А.

при секретарі Стасюк А.В.

за участю:

представника прокуратури ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Тернопільського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог п.1. ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» не проводив сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду України, в наслідок чого виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску за період січень - грудень 2012 року в сумі 4572,42 грн. Крім цього, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, до відповідача було застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн. Відтак, загальна сума заборгованості заявлена до стягнення в даному позові складає 4912,42 грн..

В судовому засіданні представник прокуратури позов підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги.

Від управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області до початку судового засідання надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за її відсутності не надходило, заперечень проти позову не надавала. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином.

Заслухавши у судовому засіданні представника прокуратури, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообовязкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно з абз.2 п.1., п.3., п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 1, ч.2 ст. 6 Закону №2464 платника єдиного внеску зобовязано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України №2464 мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця

Частиною 11 ст.8 Закону України №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» №4282-VІ від 22.12.2011 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж : з 1 січня по 31 березня 2012 року в сумі 372,33 грн., (1073 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2012 по 30 червня 2012 року в сумі 379,62 грн., (1094 грн. х 34,7%), з 1 липня по 30 вересня 2012 року в сумі 382,39 грн., (1102 грн. х 34,7%), з 1 жовтня по 30 листопада 2012 року в сумі 387,95 грн., (1118 грн. х 34,7%) та з 1 грудня 2012 у сумі 393,50 грн. (1134 грн. х 34,7%).

Частиною 12 ст.9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Крім цього, згідно ч.2. та ч.3. ст.25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідач ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, як платник єдиного внеску з 25 листопада 2005 року, згідно повідомлення №855/02 від 18.03.2013 року (а.с.10).

Згідно даних картки особового рахунку (а.с.8) та повідомлення розрахунку (а.с.11) за відповідачем рахується заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску в розмірі 4572,42 грн. Крім цього, рішеннями №1638 від 14.11.2012 року (а.с.7) та №263 від 13.02.2013 року (а.с8) до відповідача було застосовано штрафні санкції на загальну сум 340,00 грн., за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Відтак, загальна сума заборгованості заявлена до стягнення в даному позові складає 4912,42 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення заборгованості перед Пенсійним фондом.

Абзацом 7 ч.4. ст.25 Закону №2464 встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 50, 86, 128, 158, 163-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Озерна, 8, с. Підгороднє, Тернопільський район, Тернопільська область) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 4912,42 грн. (чотири тисячі девятсот дванадцять гривень 42 копійки) на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (м. Тернопіль, майдан Перемоги, 1, код 21153972, р/р 37191076001915 в ГУ ДКС України в Тернопільській області, МФО 838012).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.

копія вірна

СуддяДанилевич Н.А.