Постанова № 53001797, 16.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16 жовтня 2015 рокуСправа № 814/2547/15

м. Миколаїв

12:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В. С.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

третьої особи: ОСОБА_4,

представника третьої особи: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», АДРЕСА_1, 54001, вул. Червоних Майовщиків, 9а, 48, м. Миколаїв, 54001 до відповідачаПервомайського МВ УМВС України в Миколаївській області, вул. Грушевського, 29, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, АДРЕСА_2, 55200 провизнання незаконною бездіяльності відповідача, в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із цим позовом до відповідача Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області (надалі також орган внутрішніх справ), в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася в тому, що 04.07.2015р., 07.07.2015р., 13.07.2015 року співробітники міліції не припинили незаконний збір врожаю сільськогосподарською технікою ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на земельних ділянках поблизу с.Чаусове-2, що орендовані ТОВ «Партнер-Агро». Одночасно позивач просив суд постановити окрему ухвалу та направити її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог закону органом внутрішніх справ при зазначених обставинах. Свій позов позивач мотивував тим, що відповідно із правовстановлюючими документами на право користування землею та відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області по справі №915/1111/13 позивач є користувачем зазначених земельних ділянок, та, незважаючи на це, орган внутрішніх справ у вказані дати не вжив ніяких заходів для припинення виконання сільгоспробіт іншим субєктом, який не є власником або користувачем зазначених земельних ділянок, не зупинив роботу сільгосптехніки.

В судовому засіданні позивач позовні вимог підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особа (ОСОБА_4В.) проти задоволення позову заперечували. Зазначали, що під час вказаних подій орган внутрішніх справ забезпечував громадський порядок на спірних земельних ділянках, не допускав подальшої ескалації конфлікту, але не міг достеменно встановити законного користувача земельних ділянок.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та докази, якими сторони обґрунтовували свої вимоги і заперечення, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 04.07.2015р., 07.07.2015р., 13.07.2015 року на земельних ділянках поблизу с.Чаусове-2, що орендовані ТОВ «Партнер-Агро» проводилися сільськогосподарські роботи спеціальною технікою, належною ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Ці обставини сторонами в судовому засіданні не заперечувалися.

Відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області від 23 червня 2015 року по справі №915/1111/13, було зобовязано ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро» самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1520,1737, розташовані в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області із зазначенням кадастрових номерів цих ділянок.

Цим рішенням зокрема встановлено, що орендарем спірних земельних ділянок є ТОВ «Партнер-Агро», а ТОВ «Агрофірма Корнацьких» займає ці ділянки самовільно.

Зазначене рішення суду було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 12 травня 2014 року (а.с. 8-21).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.

Крім того, по іншій господарській справі №915/1125/13 було вжито заходів забезпечення позову, а саме ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2013р. було заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» вчиняти будь-які дії на земельних ділянках, які орендуються товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро» і розташовані біля с.Чаусово-2 у Первомайськом у районі Миколаївської області. Доказів скасування зазначених заходів забезпечення позову адміністративному суду не надано.

В судовому засіданні представники позивача поясняли, що зазначені документи предявлялися для ознайомлення працівникам міліції під час вказаного конфлікту, але не бралися ними до уваги. Представник позивача ці обставини в судовому засіданні не зміг заперечити.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про міліцію», основним завданням міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про міліцію», працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Частиною 1 статті 11 цього ж закону передбачено, що міліція для виконання покладених на неї обовязків має право вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим законом заходи примусу.

Як вбачається із пояснень сторін та матеріалів справи працівники органу внутрішніх справ не здійснили реальних дій задля зупинки правопорушення незаконного перебування транспортних засобів, осіб та сільгосптехніки на належних позивачу земельних ділянках, проведення на чужих земельних ділянках сільгоспробіт.

Посилання відповідача та третьої особи на те, що рішення суду на час вказаних подій знаходилося в стадії його примусового виконання та боржником не було виконане, судом до уваги не береться, оскільки невиконання боржником рішення суду про передачу земельної ділянки кредитору не звільняє органи міліції від виконання своїх обовязків припинення правопорушень.

Адміністративний суд також не має можливості в межах своєї компетенції давати оцінку доводам позивача про незаконне заволодіння врожаєм і відповідно не прийняття органом внутрішніх справ заходів по цим фактам, оскільки таки дії мають ознаки кримінального правопорушення і мають бути оцінені в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Щодо вимог позивача про ухвалення судом окремої ухвали та направлення її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог закону органом внутрішніх справ при зазначених обставинах, суд відзначає, що такий спосіб захисту порушеного права, як постановлення судом окремої ухвали, законодавством не передбачений, а ухвалення такої ухвали є дискреційним повноваженням суду. Тому в цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області, яка виразилася у неприпиненні правопорушення проведення сільськогосподарських робіт 04.07.2015р., 07.07.2015р., 13.07.2015р. сільськогосподарською технікою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на земельних ділянках поблизу с.Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області, які були повернуті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро» рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23 серпня 2013 року по справі №915/1111/13.

3. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок) з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.С. Князєв

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 20 жовтня 2015 року