Постанова № 53001780, 07.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року Справа № 814/2603/15

м. Миколаїв

11:38

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В. С.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К. А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051 до відповідачаМиколаївської митниці Державної фіскальної служби України, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017 провизнання протиправним і скасування рішення від 20.05.2015 № 504000006/2015/000013/1; визнання не чинною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2015/00056 від 20.05.2015, встановив:

Позивач звернувся з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України від 20.05.2015 року №504000006/2015/000013/1;

- визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00056 від 20.05.2015 року.

Свій позов мотивував тим, що ним для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які він мав можливість надати, знижка на товар надана постачальником була результатом комерційної домовленості сторін, тому митний орган неправомірно відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості і застосував метод визначення митної вартості щодо подібних (аналогічних) товарів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав, що дії митниці щодо визначення митної вартості та щодо відмови в прийнятті митної декларації відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та докази, якими сторони обґрунтовували свої вимоги і заперечення, суд приходить до наступного.

Позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт № RF/RD/79-13/11-M від 01.04.2013 року (далі - Контракт) з Відкритим акціонерним товариством «Єдінаяторговая компанія», РФ, (далі - ВАТ «ЄТК»), в межах якого з урахуванням Додатку № 27 (Специфікації № 27) від 22.12.2014 року, Продавцем здійснювалась поставка товару - натр їдкий (гідроксит натрію) в обсязі 7500тн. +/- 10%за ціною 248,17 доларів США за тонну на загальну суму 1 861 275,00доларів США+/- 10%.

Пунктом 2.3. Контракту сторони (з урахуванням змін згідно з Додатковою угодою № 15 до Контракту) визначили, що ціна на товар за 1 тонну в перерахунку на 100% основної речовини розраховується за формулою: FОВ МЕD Low мінус 39,33 доларів США, де FОВ МЕD Low - середнє котирування FОВ МЕD Low, що публікується агентством IСIS , розрахована на підставі IСIS рriсingСаusticSoda(Europe, Меditerranean) weeklireport за попередні періоду відвантаження два місяці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця. Розрахована вказаним чином ціна зазначається в Специфікації, що підписується Сторонами до 25 числа місяця, що передує місяцю відвантаження.

Виконуючи умови вищевказаного Контракту та Специфікації № 27, з метою ввезення товару на територію України, Позивачем 19.05.2015 року була надана відповідачу для митного оформлення електронна митна декларація № 504010000/2015/001335.

Митна вартість товару у вищезазначеній МД була заявлена за основним (першим) методом оцінки - за ціною контракту (в графі № 43 зазначено 1) щодо товарів, які імпортуються.

На етапі перевірки митної вартості товару відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за основним (першим) методом у звязку з тим, що нібито подані декларантом документи не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

На думку Митного органу, подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару); заявлена митна вартість не підтверджена документально; не надані банківські платіжні документи.

У зв'язку з цим, 19.05.2015 року відповідач направив на адресу позивача повідомлення № 16229 із запитом про надання Митниці додаткових документів, а саме:

1) бухгалтерську документацію: - щодо оплати складових митної вартості (страхування); - страховий поліс, платіжні документи про здійснення оплати за оцінюваний товар; - щодо формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 40 доларів США;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

На виконання зазначеної вимоги та для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем листом № 203/101-10 від 19.05.2015 року надані Миколаївської митниці ДФС України наступні документи та інформація: біржові котирування CausticSoda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за період з 20.03.2015 року по 20.04.2015 року, в якому формувалась цінова політика на каустичну соду згідно з умовами Контракту та Специфікації № 27, датовані 27.03.2015 року, 03.04.2015 року, 10.04.2015 року, 17.04.2015 року.

Згідно з інформацією біржових котирувань ціна на товар за Специфікацією № 27 склала 248,17 доларів США, та була розрахована як різниця між середнім котируванням 4 (чотирьох) сум мінімальних діапазонів показників ціни на товар та 39,33 доларами США (п. 2.3. Контракту) (280+280+280+310=1150:4=287,50 39,33=248,17 доларів США).

Щодо надання платіжних документів Митниці повідомлено, що оплата за даний товар буде здійснена після його митного оформлення у відповідності з постановою НБУ від 23.02.2015 № 124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» (лист від 19.05.2015 року № 202/101-10).

Крім того, ТОВ «МГЗ» повідомило, що інших витребуваних документів, зазначених в запиті, немає в наявності, тому вони не можуть бути надані, оскільки, товар сода каустична, що є предметом Контракту, не страхувався; інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, повязаних з Контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається - не укладалось.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» вважає, що Миколаївській Митниці ДФС України було надано вичерпний перелік документів, необхідних для визначення методу митної вартості відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі МК України), а саме: за ціною договору (контракту).

За результатами розгляду поданих позивачем документів, 20.05.2015 року відповідач прийняв рішення № 504000006/2015/000013/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість задекларованого Позивачем товару (гідроксиду натрію) за ціною 364,00 доларів США за тонну.

Митну вартість товару, що імпортується, скориговано Митницею із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, а саме за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, декларанту було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови № 504010000/2015/00056 від 20.05.2015 року.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обовязок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозвязок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обовязковою, оскільки з цією обставиною закон повязує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів;які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів;які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метол - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобовязаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач надав достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей і дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому висновок відповідача щодо застосування другорядного методу обчислення митної вартості товару є необґрунтованим.

Неподання Товариством з обмежено відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», витребуваних Миколаївською митницею ДФС України, договору із третіми особами, пов'язаного з угодою про поставку товару, та бухгалтерської документації щодо оплати страхових платежів, не звільняє відповідача від обовязку визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом на підставі наявних відомостей, зокрема, документів, наданих позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивача надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували ціну товару, яка підлягала сплаті Покупцем на користь Продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Посилання відповідача на ненадання декларантом відомостей про страхування не береться судом до уваги, оскільки згідно з торгівельними правилами ІНКОТЕРМС 2010 року СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснене продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару.

Крім того, згідно з пунктом 8 частини другої статті 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалось.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 року номер провадження № К/800/19044/15.

У позовних вимогах Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» просить суд визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00056 від 20.05.2015 року.

Як зазначено у пункті 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі»:

« 10.2 Із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта є помилковим.»

За таких умов суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 504000006/2015/000013/1, що було прийнято Миколаївською митницею Державної фіскальної служби 20.05.2015.

3. Скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2015/00056, що була прийнята Миколаївською митницею Державної фіскальної служби 20.05.2015.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051, ідентифікаційний код 33133003) понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 316,97 грн., що був сплачений по платіжному дорученню від 06.08.2015 № 03729, з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 12 жовтня 2015 року