Постанова № 53001533, 20.10.2015, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1479/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участі секретаря Олійник О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про стягнення грошових коштів у вигляді щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, за серпень 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2015 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі ТУ ДСА в Луганській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі ГУ ДКСУ у Луганській області, третя особа), в якому позивач просив стягнути грошові кошти у вигляді щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, за серпень 2015 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Указом Президента України від 27.06.2013 № 352/2013 ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на пять років. 17.07.2013 наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області № 50/ос позивача було прийнято до штату вказаного суду на посаду судді.

З огляду на положення пункту 8 частини 4 статті 48 та 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, складовою частиною якого є суддівська винагорода.

Однак, Верховною Радою України 12.02.2015 було прийнято Закон України № 192-VIII Про забезпечення права на справедливий суд, який набрав чинності 28.03.2015. Цим законом встановлено, що суддям у складі суддівської винагороди виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, але лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років.

28 серпня 2015 року відповідачем було виплачено позивачу суддівську винагороду за серпень 2015 року, з урахуванням індексації. Розрахункову відомость щодо розміру суддівської винагороди отримав 28 серпня 2015 року.

Із вищевказаних відомостей про розмір суддівської винагороди за серпень 2015 року позивач дізнався, що при виплаті йому суддівської винагороди відповідачем не було нараховано та виплачено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, яку він отримував раніше, у звязку з чим позивач вважає, що такою бездіяльністю відповідач порушив його право на належне матеріальне забезпечення судді.

Позивач вважає, що нові умови виплати щомісячної доплати за вислугу років, як складової частини суддівської винагороди, застосовуються до відносин з оплати праці тих суддів, які отримали право на суддівську винагороду після 28 березня 2015 року, тобто після набуття чинності Законом України Про забезпечення права на справедливий суд. Оскільки позивач отримав право на суддівську винагороду до настання цієї дати, то на його думку, йому має виплачуватися щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.

Просив стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області грошові кошти у вигляді щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за серпень 2015 року, що складає 1827 гривень.

У судове засідання позивач не прибув, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких посилається, що з набранням чинності Законом України Про забезпечення права на справедливий суд судді, стаж роботи яких складає менше трьох років, з 28.03.2015 не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років. Для інформування суддів ДСА України було направлено лист-розяснення головам апеляційних, апеляційних спеціалізованих, місцевих спеціалізованих судів та начальникам територіальних управлінь державної судової адміністрації щодо суддівської винагороди. Таким чином, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області діяло в межах своїх повноважень та чинного законодавства та не порушувало прав позивача. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що умови оплати праці суддів регламентуються діючим законодавством. Таким чином, згідно Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28.03.2015 року, суддям у складі суддівської винагороди, виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років. Тому, щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу непрацюючим раніше особам на суддівських посадах є невиправданою. У зв'язку з суровою економією бюджетних коштів вважає, що зміни зазначені у Законі України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 28.03.2015 до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є доцільними та відповідають соціально-суспільній обстановці в країні. Враховуючи вищевикладене, вважають вимоги Позивача необгрунтованими.

Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що Указом Президента України 27.06.2013 № 352/2013 Про призначення суддів ОСОБА_1 призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на пять років. Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.07.2013 № 50-ОС позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді (арк. справи 5-6).

Згідно копії розрахункового листа за серпень 2015 року розмір суддівської винагороди ОСОБА_1 складав 1309,23 грн. із розрахунку за 2 робочі дні, у тому числі оклад суддям 1218,00 грн., індексація прибутку 91,23 грн. (арк. справи 6). Вказаний розрахунок свідчить про те, що протягом серпня 2015 року позивачу не було нараховано та виплачено доплату за вислугу років з розрахунку 15% посадового окладу.

Позивач же в позові просить виплатити йому вказану надбавку з розрахунку місячного посадового окладу в розмірі 1827 грн. за серпень 2015 року, що фактично є більшим за отриману ним судівську винагороду в серпні 2015 року.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28.03.2015 набув чинності Закон України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 № 192-VIII, яким Закон України Про судоустрій і статус суддів викладено у новій редакції.

Розмір суддівської винагороди, її складові, а також визначення стажу роботи судді, у тому числі посади, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, врегульовані статтями 133 і 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон).

Частиною 1 статті 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України Про Конституційний Суд України та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (частина 3 статті 133 Закону).

Згідно з абзацом першим частини 5 статті 133 Закону, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

На час призначення позивача на посаду судді діяла редакція Закону України Про судоустрій і статус суддів, яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина 5 статті 129).

Спірним у даній справі є питання обмеження прав позивача у отриманні з дня набрання чинності закону України № 192-VІІІ, доплати за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу, яку він отримував до набрання чинності вказаним законом.

Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України та статті 53 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є зокрема відсутність права обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень, соціального забезпечення.

Враховуючи зазначене, частиною 5 статті 129 Закону України від 07.07.2010 N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" було, зокрема встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків - за наявності стажу роботи до 5 років.

Верховною Радою України 12.02.2015 прийнято Закон України N 192- VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", який набрав чинності 28.03.2015. Вказаним Законом було встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 N 192-VIII, не містять положення стосовно збереження за суддями, які на момент набрання ним чинності мали стаж роботи на посаді судді менше3 років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом (Закон N 192-VIII).

Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства. Отже судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втрачають, та мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді до 3-х років.

Оскільки позивач про порушення свого права дізнався при отриманні суддівської винагороди за серпень 2015 року 28 серпня 2015 року, тобто в кінці серпня2015 року, то строк на звернення до суду він не пропустив.

Суд, визнаючи право позивача на тримання вказаної надбавки, вважає що ним не правильно зроблено розрахунок вказаної суми, оскільки згідно копії розрахункового листа за серпень 2015 року розмір суддівської винагороди ОСОБА_1 складав 1309,23 грн. із розрахунку за 2 робочі дні, у тому числі оклад суддям 1218,00 грн., індексація прибутку 91,23 грн.

Суд не може собою підміняти орган, що здійснює нарахування суддівської винагороди позивачу, тому належним способом захисту порушених прав позивача за встановлених судом обставин справи є саме зобовязання відповідача нарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Денису Сергійовича щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за серпень 2015 року, з урахуванням індексації.

Питання щодо розподілу судових витрат за приписами ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст. ст. 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про стягнення грошових коштів у вигляді щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, за серпень 2015 року задовольнити.

Зобов'язати Територіальне Управління Державної судової адміністрації в Луганській області нарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Денису Сергійовича щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за серпень 2015 року, з урахуванням індексації.

Допустити постанову до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 жовтня 2015 року.

Суддя ОСОБА_2