Постанова № 53001173, 19.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р. Справа № 804/14372/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження місті Дніпропетровську справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафо» ЛТД про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафо» ЛТД, в якому просить стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафо» ЛТД в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 48 634,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на п. 57.3 ст. 57, пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплачує суму податкового боргу у розмірі 48 634,76 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 року, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 22 КАС, адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафо» ЛТД про стягнення податкового боргу було передано за підсудністю на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року вказану адміністративну справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання сторони не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Станом на 19.10.2015 року заперечення відповідача проти адміністративного позову до суду не надходили.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шафо» ЛТД перебуває на обліку в Луцькій обєднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Волинській області.

18.09.2014 року, на підставі акта перевірки № 33/03-20-22-04-18/НОМЕР_1 від 03.09.2014 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким відповідачу збільшена сума грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 32 840,70 грн. та за штрафними санкціями в сумі 8210,19 грн.

Відповідно до п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На виконання вимог п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України позивачем відповідачу була нарахована пеня в сумі 4305,83 грн.

У звязку з переплатою на особовому рахунку підприємства в сумі 3049,59 грн. та частковою сплатою заборгованості в розмірі 900,00 грн., сума що підлягає стягненню з податку на додану вартість зменшується та становить 41 407,13 грн.

Крім того, 19.09.2014 року, на підставі акта перевірки № 33/03-20-22-04-18/НОМЕР_1 від 03.09.2014 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким відповідачу збільшена сума грошового зобовязання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності за основним платежем в сумі 14 927,57 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3731,89 грн.

Також, відповідачу було нараховано пеню в сумі 2156,82 грн. (відповідно до п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України).

У звязку з переплатою на особовому рахунку підприємства в сумі 2658,65 грн. та у звязку із частковою сплатою заборгованості в розмірі 10 930,00 грн., сума що підлягає стягненню з мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності зменшується та становить 7227,63 грн.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 58.3. статті 58 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 19.09.2014 року та № НОМЕР_2 від 18.09.2014 року були отримані відповідачем 23.09.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Податкова вимога форми Ю № 89-23 від 10.02.2015 року, надана позивачем, може бути належним доказом надіслання відповідачу податкової вимоги зі сплати податкового боргу.

Відповідно до пункту 20.1.18 статті 20 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафо» ЛТД (49005, м. Дніпропетровськ, пров. Біологічний, буд. 2А, оф. 16, код ЄДРПОУ 21737408) на користь бюджету податковий борг з податку на додану вартість в сумі 41 407,13 грн. (сорок одна тисяча чотириста сім гривень, 13 копійок) та з мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності в сумі 7 227,63 грн. (сім тисяч двісті давлять сім гривень, 63 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1