Постанова № 53001109, 07.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 р. справа № 804/19342/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, та скасування постанови державного виконавця, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 року, після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження від 25.11.2014 р., за позовною заявою Державного підприємства «Придніпровська залізниця» відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 102).

В своїй позовній заяві від 24.11.2014 р. Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - ДП «Придніпровська залізниця») просить суд:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 06.11.2014 р. про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 3 288, 94 грн. по виконавчому провадженню ВП № 44124049;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 06.11.2014 про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 3 288, 94 грн. у виконавчому провадженні ВП № 44124049.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 23.07.2014 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 44124049 з примусового виконання виконавчого листа № 2/180/408/14, виданого 10.07.2014 р. Марганецьким міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 194 900 грн., з наданням строку для самостійного виконання вказаного рішення суду до 29.07.2014 р. Позивач стверджує, що на виконання даного рішення суду ДП «Придніпровська залізниця» платіжним дорученням № 2238 від 28.07.2014 р. перерахувала на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 162 010,60 грн. в порядку компенсації моральної шкоди, а платіжним дорученням № 2239 від 28.07.2014 р. на розрахунковий рахунок податкової інспекції за місцем проживання ОСОБА_2 кошти в розмірі 32 889, 40 грн. як податок з доходів фізичних осіб, утриманий позивачем як податковим агентом з доходів, виплачених на користь ОСОБА_2 за рішенням суду. Зокрема, позивач вважав, що ДП «Придніпровська залізниця» як особа, що відшкодовує громадянину моральну шкоду, є податковим агентом щодо нарахованих доходів, і зобовязаний утримати такий податок за рахунок платника податку, на користь якого такий дохід виплачується, та перерахувати його до бюджету, згідно з положеннями п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу. Разом з цим, в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, позивач звернувся до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську за отриманням податкової консультації з приводу утримання податку з доходів фізичної особи. Після отримання розяснення про те, що податок з доходів фізичних з осіб з моральної шкоди не утримується, платіжним дорученням № 15723 від 06.11.2014 р. позивач перерахував на рахунок відповідача залишок невиплачених грошових коштів на суму 1 162 841, 89 грн. (по зведеному виконавчому провадженню), в тому числі на користь ОСОБА_2 - у розмірі 32 889, 40 грн. Виходячи з викладеного, позивач стверджує, що в добровільному порядку та в повному обсязі виконав рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області, а тому підстави для стягнення з нього виконавчого збору в сумі 1 675 64 грн., який стягується у випадку примусового виконання рішення, відсутні. З огляду на це, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06.11.2014 р. про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 44124049 (а.с. 28-31).

В судове засідання 07 серпня 2015 року сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с. 115, 116), не прибули. Від представника позивача за довіреністю ОСОБА_3 подано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні (а.с. 117). Представник відповідача надав заперечення проти позову, у яких зазначив, що рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області зобовязано ДП «Придніпровська залізниця» сплатити на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 194 900 грн. У звязку з цим, 23.07.2014 р. старшим державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження, та надано позивачу строк для самостійного виконання судового рішення до 29.07.2015 р. Натомість, зазначене рішення суду в добровільному порядку було виконане позивачем частково, а саме, на суму 162 010,60 грн. Залишок боргу на користь ОСОБА_2 в сумі 32 889, 40 грн. надійшов на рахунок Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від ДП «Придніпровська залізниця» 06.11.2014 р., тобто, вже після винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 288, 94 грн. У звязку з цим, відповідач вважає постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 288, 94 грн. у виконавчому провадженні ВП № 44124049 обґрунтованою (а.с. 125-126).

Враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у справі, та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Марганецьким міським судом Дніпропетровської області винесено рішення по цивільній справі, згідно з яким з ДП «Придніпровська залізниця» в рахунок відшкодування моральної шкоди фізичним особам, в тому числі ОСОБА_2, стягнуто кошти.

На виконання судового рішення, Марганецьким міським судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист № 2/180/408/14 від 10.07.2014 р.

23.07.2014 р. старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44124049 на виконання виконавчого листа № 2/180/408/14, виданого 10.07.2014 р. Марганецьким міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 194 900, 00 грн. (а.с. 127).

Зазначеною постановою боржнику - ДП «Придніпровська залізниця» - надано строк для самостійного виконання судового рішення до 29.07.2014 р.

На виконання рішення суду, та в строки, встановлені для добровільного виконання судового рішення, ДП «Придніпровська залізниця» платіжним дорученням № 2238 від 28.07.2014 р. перерахувала на користь ОСОБА_2 кошти в порядку компенсації моральної шкоди у розмірі 162 010,60 грн. Решту суми - 32 889, 40 грн. - ДП «Придніпровська залізниця», як податковий агент, перерахувала на розрахунковий рахунок податкової інспекції за місцем проживання ОСОБА_2 платіжним дорученням № 2239 від 28.07.2014 р., як податок з доходів фізичних осіб (а.с. 35).

29.07.2014 р. старшим державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 44124049 у зв'язку з направленням до суду заяви про роз'яснення рішення суду (а.с. 129).

05.11.2014 р. виконавче провадження ВП № 44124392 поновлено (а.с. 133).

06.11.2014 р. старшим державним виконавцем Біловолом В.О. винесено постанову про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 3 288, 94 грн., у зв'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку виконавчого документу (а.с. 137).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Отже, виконавчий збір підлягає стягненню з боржника у разі невиконання ним рішення майнового характеру у строк, який встановлено державним виконавцем для добровільного виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання судового рішення за виконавчим листом № 2/180/408/14 від 10.07.2014 р., позивачем здійснено перерахування грошових коштів на користь ОСОБА_2 на загальну суму 194 900, 00 грн., з яких кошти в сумі 162 010,60 грн. були перераховані позивачем 28.07.2014 р., а решта в сумі 32 889, 40 грн. перерахована 06.11.2014 р.

Отже, позивачем самостійно на виконання судового рішення здійснено перерахування грошових коштів на загальну суму 194 900, 00 грн., тобто, на повну суму, зазначену у виконавчому листі № 2/180/408/14.

При цьому, при перерахуванні 28.07.2014 р. на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 162 010,60 грн., позивачем помилково з виплаченої на користь ОСОБА_2 моральної шкоди було утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 32 889, 40 грн., які в той же день (28.07.2014 р.) перераховані на користь податкового органу.

Враховуючи, що у сторін виконавчого провадження виникли сумніви щодо правильності такої позиції, позивач листом № НЗЕ-9/762 від 18.09.2014 р. звернувся до податкового органу про надання податкової консультації щодо порядку утримання податковим агентом податку на доходу фізичних осіб за рішенням суду.

Листом № 26134/10/28-01-48-30 від 03.10.2014 р. Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську надала розяснення, згідно якого, сума відшкодування матеріальних збитків, яка за вироком суду відшкодовується громадянину підприємством внаслідок заподіяння шкоди його здоровю чи майну, не включається до оподаткованого доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (а.с. 42).

Після отримання вказаного розяснення, платіжним дорученням № 15723 від 06.11.2014 р. позивачем на рахунок відповідача перераховано залишок нестягнутих грошових коштів у зведеному виконавчому провадженні на загальну суму 1 162 841, 89 грн., в тому числі залишок боргу на користь ОСОБА_2 у розмірі 32 889, 40 грн.

За таких обставин, незрозуміло, у звязку з чим, приймаючи постанову про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору від 06.11.2014 р. з підстав невиконання боржником судового рішення, державний виконавець не прийняв в якості доказів фактичного виконання судового рішення надані позивачем платіжні доручення на повну суму виплат на користь ОСОБА_2, що передбачені судовим рішенням.

Суд також зазначає, що п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 39 вказаного Закону, протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Частиною 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Як вже зазначалося раніше, 29.07.2014 р. виконавче провадження ВП № 44124049 було зупинено, і поновлено державним виконавцем лише 05.11.2014 р. При цьому, доказів отримання позивачем постанови про поновлення виконавчого провадження від 05.11.2014 р., матеріали справи не містять. Натомість, вже 06.11.2014 року відповідачем було винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, при цьому, строку на добровільне виконання в частині недоплаченої суми після отримання податкового роз'ясненння, позивачу надано не було (а.с. 133, 137).

За викладених обставин, зважаючи на те, що ДП «Придніпровська залізниця» були вжиті заходи щодо добровільного виконання рішення суду у відповідності до отриманої у встановленому законом порядку податкової консультації, враховуючи факт зупинення державним виконавцем виконавчого провадження до закінчення наданого строку на добровільне виконання судового рішення (в його останній день), а також неповідомлення боржника про поновлення виконавчого провадження, та відсутність фактів, які б свідчили про примусовий характер виконання судового рішення, суд приходить до висновку про протиправність прийнятої відповідачем оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, та необхідність її скасування.

В той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині заявлених вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови від 06.11.2014 р. про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 3 288, 94 грн., оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є саме визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, а не визнання протиправними дій державного виконавця з її винесення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 06.11.2014 р. про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 3 288, 94 грн. у виконавчому провадженні ВП № 44124049.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_4