Ухвала суду № 52996734, 27.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 травня 2014 року.

в справі за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - протягом двох місяців після набрання рішенням законної сили.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина після смерті його батька - ОСОБА_5

При житті він не спілкувався з покійним, оскільки 5 лютого 1985 року шлюб між батьками було розірвано, згодом батько змінив місце проживання і зв'язок з ним було втрачено.

Восени 2013 року ОСОБА_2 випадково дізнався про смерть батька й одразу звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте у прийнятті заяви на оформлення спадщини йому відмовлено у зв»язку з пропуском строку.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 травня 2014 року позов ОСОБА_5 задоволено, визначено йому додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька ОСОБА_5, протягом двох місяців після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2014р. ОСОБА_2 визнано недієздатним й його опікуном призначено ОСОБА_3 /а.с.84/.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_1 та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, ОСОБА_3, яка діяла в інтересах недієздатного, третю особу ОСОБА_4 та їх представника, які просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є сином покійного ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2/ а.с.4,5/.

Відповідно до даних, які містяться у копії посвідчення серія НОМЕР_1 виданого 24 січня 2005р. Управлінням Пенсійного фонду у Деснянському районі м.Києва, ОСОБА_2 визнано інвалідом другої групи з дитинства /а.с.11/.

Приймаючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 хворіє, є інвалідом 2 групи, а батько уникав спілкування з останнім, нерегулярно сплачував аліменти. Про смерть батька ОСОБА_2 дізнався випадково восени 2013 року від знайомої, а тому пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.

Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців.

Згідно керівних роз'яснень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Встановлено, нині недієздатний ОСОБА_2 хворіє, має серйозні проблеми з здоров»ям, страждає на тяжке психічне захворювання та визнаний інвалідом 2 групи з дитинства.

У матеріалах справи відсутні докази на спростування тверджень нині недієздатного ОСОБА_2, про те, що про смерть батька він дізнався у листопаді 2013р.

Встановлено, що покійний проживав окремо від сина, позивача по справі, мав іншу сім»ю.

З пояснень в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, дружини покійного, убачається, що ОСОБА_5 дійсно з позивачем не спілкувався.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 не зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в установленому законом порядку - протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_5, й подала таку заяву лише у вересні 2015р.

За таких обставин, посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом її процесуальних прав, колегія суддів визнає необґрунтованими.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, конкретні обставини, а також матеріали справи, у їх сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованими та належно мотивованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав до задоволення позову.

Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує й положення ч.2 ст.308 ЦПК України, у відповідності до яких не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 759-4398/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14294/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Мазур І.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.