Вирок № 52990276, 12.06.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2030/15-к

1-КП/415/263/15

ВИРОК

Іменем України

12.06.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Зіньковського А.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, судимого 08 грудня 2004 року Стаханівським міським судом Луганської області за ст.309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 06 травня 2005 року Первомайським міським судом Луганської області за ст.185 ч.4, ст.71 КК України до 5 років 06 місяців позбавлення волі, 06 травня 2011 року Первомайським міським судом за ст.345 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 24 січня 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.186 ч.2, ст.71, ст.72 КК України до 4 років 03 місяців позбавлення волі, 12 вересня 2014 року звільненого з місць позбавлення волі, відповідно до Ухвали Перевальського районного суду Луганської області від 04 вересня 2014 року (ст.81 КК України), умовно-достроково на невідбутий строк 01 рік 04 місяці 01 день, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в місті Лисичанську Луганської області, вулиця Будівельників, 14/22,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

встановив:

13 березня 2015 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в районі будинку №9 по вулиці Пирогова міста Лисичанська, та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), штовхнувши руками потерпілу ОСОБА_3 в спину, від чого остання впала на асфальт, що є насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, і, зірвавши, шляхом ривку, жіночу сумку, умисно, повторно, відкрито викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Core La Fleur», вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №142-55/7 від 17 березня 2015 року, 1900 гривень, мобільний телефон марки «Samsung La Fleur», вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №142-55/7 від 17 березня 2015 року, 350 гривень, з флеш-картою «Интерфейс USB», вартістю 150 гривень, та гроші в сумі 550 гривень, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді крововиливів правого передпліччя, крововиливів обох колінних суглобів, ссаднин лівої кисті, правої кисті, правого колінного суглоба, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №62 від 16-23 березня 2015 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та майнову шкоду на загальну суму 2950 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, відкритого викрадання майна потерпілої ОСОБА_3 з спричиненням останній тілесних ушкоджень, в районі будинку №9 по вулиці Пирогова міста Лисичанська, неподалік міського парку, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії. Завдана потерпілій ОСОБА_3 майнова шкода відшкодована частково: шляхом повернення викраденого, залишок зобов'язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, повторно, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.186 ч.2 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.186 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання та у побуті характеризується позитивно (а.с.59), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи часткове відшкодування завданого збитку та думку потерпілої ОСОБА_3 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання за вчинене відносно тої кримінальне правопорушення не наполягала, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, за місцем проживання позитивно характеризується у побуті, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю злочину, в тому числі, враховуючи і відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.186 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний злочин, який є корисливим та пов'язаним з насильством щодо життя та здоров'я особи, і який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, інкримінований злочин вчинено в період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, де обвинувачений ОСОБА_2 відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства, у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, викладений в данному вироку, в період невідбутої частини покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 24 січня 2012 року (а.с.62-63), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 24 січня 2012 року.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14 березня 2015 року (а.с.40-41), слід обчислювати з 14 березня 2015 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процессуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 16 березня 2015 року (а.с.77), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.

У зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 судової товарознавчої експертизи за №142-55/7 від 17 березня 2015 року (а.с.93-98), витрати на залучення експертів у сумі 614 гривень 40 копійок (а.с.99), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

жіночій гаманець з написом «НОВВІЕS», Sim-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», микро-Sim-картка оператора мобільного зв'язку «Life)», металеві ключи, брелок, дисконтні картки, візитні картки, аркуш паперу із записами, чеки, розрахункові листи, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Core La Fleur», мобільний телефон марки «Samsung La Fleur», банківська картка ПАТ «ОщадБанк» №9804-4000-3094-9045, на ім'я потерпілої ОСОБА_3, картка ФОП №3088214786, на ім'я потерпілої ОСОБА_3, паспорт громадянина України серії ЕН №698435, виданий 01 квітня 2009 року Лисичанським МВ ГУМВС України в Луганській області, на ім'я потерпілої ОСОБА_3, 2 ощадкнижки на ім'я потерпілої ОСОБА_3, косметичка з косметикою,

що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (а.с.23-24,66-68),

підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду від 24 січня 2012 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 14 березня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

614 (шістьсот чотирнадцять) гривень 40 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

жіночій гаманець з написом «НОВВІЕS», Sim-картку оператора мобільного зв'язку «МТС», микро-Sim-картку оператора мобільного зв'язку «Life)», металеві ключи, брелок, дисконтні картки, візитні картки, аркуш паперу із записами, чеки, розрахункові листи, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Core La Fleur», мобільний телефон марки «Samsung La Fleur», банківську картку ПАТ «ОщадБанк» №9804-4000-3094-9045, на ім'я потерпілої ОСОБА_3, картку ФОП №3088214786, на ім'я потерпілої ОСОБА_3, паспорт громадянина України серії ЕН №698435, виданий 01 квітня 2009 року Лисичанським МВ ГУМВС України в Луганській області, на ім'я потерпілої ОСОБА_3, 2 ощадкнижки на ім'я потерпілої ОСОБА_3, косметичку з косметикою,

що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3,

повернути потерпілій ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: