Вирок № 52990273, 30.10.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 419/631/15-к

Провадження № 11кп/782/155/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2014 р. м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Белаха А.В.,

суддів - Тополюк Є.В. та Чобура А.В.,

за участю секретаря - Магомедова Ш.Х.,

прокурора - Гринюк А.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

спеціаліста - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Луганської обл. матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заст. прокурора Луганської обл. С. Попова на вирок Новоайдарського райсуду Луганської обл. від 9.06.2015 р.,

в с т а н о в и в:

Цим вироком ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у с. Велике

Куйбишевського р-ну Запорізької обл., ук-

раїнець, громадянин України, має середню

спеціальну освіту, не одружений, не пра-

цює, раніше судимий:

- 23.09.2005 р. Кіровським райсудом м. До-

нецька за ст. 121 ч. 1 КК України до 6 років

позбавлення волі,

- 17.06.2013 р. Новоайдарським райсудом

Луганської обл. за ст. 125 ч. 2 КК України

до 200 годин громадських робіт,

зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, проживав АДРЕСА_2,

засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, початок строку відбуття покарання з 9.06.2015 р., зараховано в строк відбуття покарання час попереднього утримання з 27.03.2015 р. до 8.06.2015 р., до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вироком суду встановлено, що 27.03.2015 р. приблизно о 13 год., ОСОБА_2, знаходячись навпроти критого ринку по вул. Пролетарська у смт. Новоайдар Луганської обл., будучи в стані алкогольного сп'яніння, побачивши, що його колишня дружина ОСОБА_4 здійснює торгівлю товарами повсякденного вжитку, на підставі особистих, неприязних відносин, що раніше виникли на ґрунті ревнощів, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, підійшов до неї та наніс од-ин удар ножем, який знаходився у нього в правій руці в правий бік в область м'яких тканин тулуба між тазостегновою частиною та грудною клітиною ОСОБА_4

ОСОБА_4 відчула сильний фізичний біль та почала втікати від нападника, вибігла з-за прилавку та прослідувала в напрямку автодороги по вул. Пролетарській. ОСОБА_4, наздогнавши її, наніс один удар ножем в спину, в область грудної клітини зліва, в результаті чого остання впала на землю. Після цього, ОСОБА_4 намагаючись втекти, підвелась з землі, однак ОСОБА_4 знову на-ніс їй удар ножем в спину в область м'яких тканин поперечного відділу зліва, в результаті чого ос-тання впала на землю. В цей час до ОСОБА_4 підбігли очевидці події та припинили його неправо-мірні дії.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки, непроникаючого ножового поранення грудної клітки зліва та поперекової області зліва, травматичний шок 1 ступеня; проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пошкоджен-ням печінки за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; непроникаюче ножове поранення грудної клітки зліва та поперекової області зліва, травматичний шок 1 ступеня відносяться до легких тілесних ушкоджень з коротко-часним розладом здоров'я. Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування вироку суду першої інс-танції та про ухвалення нового вироку, яким ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. В обґрунтування скарги вказує, що суд першої інстанції призначив пока-рання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачено-го.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши прокурора, яка повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити її по зазначеним в ній підставам, вислухавши думку засудженого ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, захис-ника ОСОБА_1, який просив залишити вирок без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вва-жає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню з ухвален-ням нового вироку з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішен-ня суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, висновок про вину-ватість ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, підтверджується зібраними та перевіреними в порядку ст. 349 КПК України доказами, яким дана вірна та об'єктивна оцінка та не оскаржується у апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідаль-ність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК Ук-раїни; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчи-неного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. «Про практику приз-начення судами кримінального покарання» зверталась увага судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначен-ня покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, об-ґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному ви-падку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та по-передження нових злочинів. Висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необ-хідно належним чином мотивувати у вироку.

Відповідно до вимог ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції при розгляді справи в суді апеляційної інстанції може бути серед іншого невідпо-відність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачено-го.

Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопору-шення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встанов-лені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Як вбачається з обставин кримінального провадження, ОСОБА_4 вчинив злочин, за який його засуджено оскаржуваним вироком. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 121 ч.1 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється і є правильною.

Санкцією частини 1 статті 121 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Як вбачається з вироку суду першої інстанції покарання ОСОБА_4 приз-начено у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Однак, при цьому місцевим судом належним чином не враховані конкретні обставини зло-чину, які були встановлені з пояснень потерпілої ОСОБА_4, інших свідків, висновків судово-медичної експертизи, а саме те, що обвинувачений кілька днів готував вчинення злочину, а саме намагався підібрати самий зручний момент та без свідків, коли це йому не вдалося він підступно, шляхом обману, відволікаючи увагу потерпілої, наблизився до неї і наніс їй удар ножем, а потім, коли потерпіла намагалася втекти, обвинувачений наніс їй ще два удари в спину. Вказані обстави-ни, на думку апеляційного суду, були неповністю враховані судом першої інстанції при призна-ченні покарання, що потягло за собою призначення мінімального покарання, передбаченого санк-цією ч. 1 ст. 121 КК України.

Окрім того, у вироку суд першої інстанції вказав, що обвинувачений задовільно характери-зується за місцем проживання і послався на характеристику, яка знаходиться на аркуші 130 кримі-нального провадження, але, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції необґрунтовано на підставі цієї характеристику прийшов до такого висновку, тому що в ній тільки вказано, що Нача-тих за вказаною адресою не проживає і що скарги з боку сусідів не надходили, а тому, враховую-чи тільки такі відомості про особу підсудного, суд першої інстанції формально врахував ці відо-мості та не мав права вважати її задовільною та враховувати при призначенні покарання.

Також, як випливає з відомостей про судимості обвинуваченого ( а. пр. 122-126) ОСОБА_4 неодноразово судимий, має дві непогашені судимості, одну з них за вчинення аналогічного злочи-ну, а також він має три погашені судимості і також одну з них за вчинення аналогічного злочину. За таких обставин, суд першої інстанції, правильно вказавши на рецидив злочину, як на обставину, яка обтяжує покарання, повинен був врахувати відомості про попередню протиправну поведінку обвинуваченого та не мав права призначати мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст.

121 КК України.

Також, на думку апеляційного суду, визнання ОСОБА_4 своєї вини та щире каяття судом першої інстанції необґрунтовано визнано в якості пом'якшуючих обставин, оскільки обвинуваче-ний заперечував проти кількості нанесених тілесних ушкоджень, а також вважав, що діяв внаслі-док образливих дій з боку потерпілої, тоді як щире каяття ґрунтується на відповідній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки шляхом повного визнання своєї провини та готовнос-ті нести кримінальну відповідальність.

Призначене Начатих судом першої інстанції покарання є безумовно таким, що не відпові-

дає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм розміром є явно несправедливим через м'якість, що згідно зі ст. 409 КПК України є підставою для скасуван-ня вироку суду.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 420 КК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу прокурора обґрун-тованою, а вирок суду першої інстанції вважає незаконним, який підлягає скасуванню з ухвален-ням апеляційною інстанцією нового вироку з призначенням більш суворого покарання.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, апеляційний суд, відповідно до ст. 65 КК України врахо-вує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК Укра-їни є тяжким, відомості про особу ОСОБА_4, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не пе-ребуває, раніше неодноразово судимий, що характеризує його як особу, схильну до правопору-шень, яка зневажає загальноприйнятими нормами поведінки, відомості про його поведінку за міс-цем реєстрації відсутні, не працює.

Обставинами, що пом'якшують покарання апеляційний суд визнає активне сприяння роз-криттю злочину, обставинами, що обтяжують покарання суд визнає рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопо-рушень.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 414 та 420 КПК України, апеляційний суд, -

З А С У Д и в :

Вирок Новоайдарського райсуду Луганської обл. від 9.06.2015 р. у відношенні ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України - скасувати в частині призначення покарання.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 7 років позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити тримання під вартою. Строк відбування покаран-ня рахувати з 9.06.2015 р., зарахувати в строк відбуття покарання час попереднього утримання з 27.03.2015 р. до 8.06.2015 р.

Апеляційну скаргу заст. прокурора Луганської обл. Попова С.В. задовольнити.

На вирок суду учасниками кримінального провадження може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді