Вирок № 52990151, 17.07.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2437/15-к

1-КП/415/290/15

ВИРОК

Іменем України

17.07.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Стрільцова І.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Комишуваха Попаснянського району Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, судимого 19 лютого 2013 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України,

встановив:

28 січня 2015 року, приблизно о 13 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку №88 по вулиці Пушкіна міста Попасна, повторно, намагався таємно викрасти алюмінієвий бідон, ємкістю 38 л, вартістю 78 гривень, мікрохвильову піч марки «LD», модель «МВ-390А», вартістю 500 гривень, електричну піч марки «STENSON», модель «МЄ-0012», вартістю 164 гривні 54 копійки, фен для сушіння волосся марки «Polaris», модель «РНD-1621», вартістю 120 гривень, привернувши увагу потерпілого ОСОБА_3, у зв'язку з чим, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто, не вчинивши усіх дій, які вважав за необхідне.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, намаганні таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_3, зокрема алюмінієвого бідону, мікрохвильової та електричної пічок, фену для сушіння волосся, з будинку №88 по вулиці Пушкіна міста Попасна, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_3 майнова шкода відшкодована повністю, шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні незакінченного замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у житло, доведено, так як обвинувачений ОСОБА_2 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного з проникненням у житло, до кінця, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_2 не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.47), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, крім того, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, за місцем проживання позитивно характеризується у побуті, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю злочину, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, в тому числі, враховуючи і відсутність обставин, що обтяжують покарання, при цьому також, враховуючи повне відшкодування потерпілому заподіяної майнової шкоди, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний злочин, який є корисливим, а також, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, інкримінований злочин вчинено в період невідбутого покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства, у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, викладений в данному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 19 лютого 2013 року (а.с.50-51), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 19 лютого 2013 року.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 19 березня 2015 року (а.с.66-67), слід обчислювати з 19 березня 2015 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процессуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, обраного, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 19 березня 2015 року (а.с.66-67) суд не вбачає.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 було проведено судово-товарознавчу експертизу за №82/7 від 13 лютого 2015 року (а.с.35-38), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 343 гривні 98 копійок (а.с.39), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

алюмінієвий бідон, ємкістю 38 л, мікрохвильова піч марки «LD», модель «МВ-390А», електрична піч марки «STENSON», модель «МЄ-0012», фен для сушіння волосся марки «Polaris», модель «РНD-1621», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.28,29),

підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 19 лютого 2013 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 19 березня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

343 (триста сорок три) гривні 98 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

алюмінієвий бідон, ємкістю 38 л, мікрохвильову піч марки «LD», модель «МВ-390А», електричну піч марки «STENSON», модель «МЄ-0012», фен для сушіння волосся марки «Polaris», модель «РНD-1621», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3,

повернути потерпілому ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: