Рішення № 52989436, 27.10.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2831/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2326/2015

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р. Р.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: позивача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» на рішення Тисменицького районного суду від 20 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

у грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що працював у ПрАТ «Завод ТОС «Барва» на посаді апаратника синтезу з 02.09.2004 року по 06.04.2009 року і по досягненню 50 років мав право на отримання пільгової пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1. Однак відповідач з порушенням строків видав йому довідку про пільговий стаж, в якій неправильно визначив тривалість пільгового стажу 1 рік 7 місяців 18 днів, у зв'язку з чим йому довелось звертатись до суду за захистом порушеного права. Тому просив стягнути з відповідача 49 560 грн на відшкодування матеріальної шкоди, що становить суму неотриманої пенсії за 30 місяців та 5 000 грн моральної шкоди.

Рішенням Тисменицького районного суду від 20 травня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» на користь ОСОБА_2 49 560 грн заподіяної матеріальної шкоди, 2 500 грн моральної шкоди та 739,60 грн понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що належним відповідачем у справі повинен бути орган Пенсійного фонду, до компетенції якого входить призначення та виплата пенсії, а вини ПрАТ «Завод ТОС «Барва» у невиплаті пенсії немає. Суд не врахував, що підприємство провело вірний розрахунок стажу, виходячи з тривалості робочого дня позивача та часу безпосереднього виконання робіт у шкідливих умовах, керуючись Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383, зокрема пунктами 2, 7, згідно яких під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менш 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків; у разі неритмічної роботи підприємства при підрахунку пільгового стажу загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на відповідний коефіцієнт. Не врахував суд і те, що постанова Тисменицького районного суду від 06.11.2013 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2014 року про зобов'язання УПФУ в Тисменицькому районі зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 позивачу період роботи у ПрАТ «Завод ТОС «Барва» з 02.09.2004 по 06.04.2009 року та призначити і виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 03.07.2013 року скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2015 року з направленням справи на новий розгляд з огляду на передчасність висновку про задоволення позову та зобов'язання відповідача зарахувати спірний стаж до періоду роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Оскільки судові рішення, якими фактично визнано право позивача на нарахування пенсії на пільгових умовах, скасовані, то немає підстав для відшкодування шкоди. Суд зобов'язаний був зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи, однак безпідставно відхилив відповідне клопотання відповідача. Також, рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди є необґрунтованим. Тому просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В засіданні апеляційного суду представники ПрАТ «Завод ТОС «Барва» апеляційну скаргу підтримали, ОСОБА_2 і його представник доводи апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 працював у ПрАТ «Завод ТОС «Барва» на посаді апаратника синтезу з 02.09.2004 по 06.04.2009 року і по досягненню 50 років мав право на отримання пільгової пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1. Однак відповідач з порушенням строків видав йому довідку про пільговий стаж, та крім того, зазначив у довідці стаж 1 рік 7 місяців та 18 днів, тобто неправильно зазначив тривалість пільгового стажу, у зв'язку з чим позивачу довелось звертатись до суду за захистом порушеного права. Із досягненням 50-річного віку позивач мав право на пенсію за списком № 1, однак з вини відповідача, який своєчасно не видав довідку про його пільговий стаж роботи, така довідка була видана лише на підставі рішення суду, у зв'язку із чим позивачу призначено пенсію у віці 52 роки, у результаті чого він не отримував пільгову пенсію протягом 30 місяців на загальну суму 49 560 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь як завдана матеріальна шкода. Крім того, суд дійшов висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала у перенесених стражданнях, необхідності неодноразово захищати свої права в суді, що призвело до захворювання серця, із приводу чого він перебував на лікуванні.

Проте погодитись з такими висновками не можна, оскільки вони зроблені судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права і не грунтуються на матеріалах справи.

Як підставу своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на норму ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З огляду на положення цієї правової норми при вирішенні даного спору суд першої інстанції повинен був встановити наявність шкоди, заподіяної позивачу у зв'язку з несвоєчасним оформленням пенсійних документів, факт видачі відповідачем недостовірних документів, необхідних при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, для покладення матеріальної відповідальності на відповідача внаслідок таких дій.

Однак суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, не дотримався вимог ст. 213 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди сумою неотриманої пенсії 1652 грн за період часу з 01.01.2011 по 03.07.2013 року (30 місяців), що становить 49 560 грн, позивач посилався на постанову Тисменицького районного суду від 06.11.2013 року, залишену без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2014 року, про зобов'язання УПФУ в Тисменицькому районі зарахувати йому до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи у ПрАТ «Завод ТОС «Барва» з 02.09.2004 по 06.04.2009 року та призначити, нарахувати і виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 03.07.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені судові рішення, на підставі яких позивачу було призначено пенсію на пільгових умовах, під час розгляду даної справи скасовані.

При новому розгляді справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління ПФУ в Тисменицькому районі про визнання неправомірною відмови та зобов'язання призначити пенсію постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року, прийняття якої підтвердили позивач і його представник, скасовано постанову Тисменицького районного суду від 05 червня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Зі змісту постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року вбачається, що УПФУ в Тисменицькому районі відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії за списком № 1 з огляду на те, що відповідно до представлених ним довідок від 05.03.2013 № 1, від 17.06.2013 № 2 та від 19.11.2012 № 52, які видані ЗАТ «Барва», його пільговий стаж по Списку № 1 складає 1 рік 7 місяців 16 днів.

Погоджуючись з правомірністю дій УПФУ щодо не зарахування до пільгового стажу роботи по списку № 1 усього періоду роботи ОСОБА_2 апаратником синтезу в цеху синтетичних барвників ЗАТ «Завод ТОС «Барва» з 02.09.2004 по 06.04.2009 року, що становить 4 роки 7 місяців 4 дні, апеляційний адміністративний суд зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пільгове пенсійне забезпечення згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яка полягає в наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року (справа № 21-519а14).

Апеляційним адміністративним судом встановлено неритмічний характер роботи ПАТ «Завод ТОС «Барва», у тому числі цеху синтетичних барвників, внаслідок чого пільговий стаж роботи ОСОБА_2 у шкідливих умовах за період з 02.09.2004 по 06.04.2009 становить 1 рік 7 місяців 16 днів.

Таким чином, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про обґрунтованість відмови управління ПФУ в Тисменицькому районі у призначенні позивачу пенсії по списку № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки його пільговий стаж становить 7 років 5 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення такої пенсії у віці 52 роки, таке право позивач набуде після досягнення 53 років.

Що стосується посилання ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 29 березня 2013 року, що набрало законної сили, про зобов'язання ПрАТ «Завод ТОС «Барва» видати уточнюючу довідку про підтвердження пільгового стажу роботи за списком № 1 на посаді апаратника синтезу за період із 02.09.2004 до 06.04.2009 року тривалістю 4 роки 7 місяців 4 дні, як підставу порушення його прав внаслідок ненадання відповідачем належної довідки про підтвердження наявного трудового стажу, колегія суддів не погоджується з такими доводами, з огляду на таке.

Згідно вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, встановлено, що при визначенні права на пільгове пенсійне забезпечення у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, де працювала особа.

На виконання вище вказаного судового рішення, ПрАТ «Завод ТОС «Барва» 17.06.2013 року видав уточнюючу довідку № 2 про підтвердження пільгового стажу роботи по списку № 1 про те, що ОСОБА_2 працював апаратником синтезу цеху синтетичних барвників з 02.09.2004 по 06.04.2009 року, що становить 4 роки 7 місяців 4 дні, тобто відповідач виконав обов'язок, покладений на нього зазначеним судовим рішенням.

Однак, цим судовим рішенням не встановлено факт зайнятості позивача протягом повного робочого дня на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 і за результатами атестації робочих місць.

ПрАТ «Завод ТОС «Барва» у відповідності до вимог ст. 49 КЗпП України видавало ОСОБА_2 уточнюючі довідки про підтвердження його пільгового стажу по Списку № 1, однак позивач не погоджувався з їх змістом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що сама лише наявність рішення Тисменицького районного суду від 29 березня 2013 року не була достатньою підставою для призначення позивачу пільгової пенсії.

Оскільки з наявних у матеріалах доказів підтверджено пільговий стаж позивача за Списком № 1 за період з 02.09.2004 по 06.04.2009 року, який становить 1 рік 7 місяців 16 днів, достатніх підстав для покладення матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну ОСОБА_2 внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, на ПрАТ «Завод ТОС «Барва» не вбачається.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Підстави звільнення від доказування наведені у ст. 61 ЦПК України.

Інших доказів, крім наявних у матеріалах справи, які б давали підставу для відшкодування відповідачем шкоди в порядку ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", позивач не надав.

Враховуючи те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» задовольнити.

Рішення Тисменицького районного суду від 20 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Меленко О.Є.