Рішення № 5298897, 10.06.2009, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа№2-92/2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2009 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Поляниці М.М.

секретаря судового засідання Кондрат В.М.

з участю: позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Шкіряник» “Про відшкодування заподіяної моральної шкоди,”-

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0.6024 га в м. Болехові по вул. Д.Галицького,90. На вказаній ділянці розташована водойма, яка використовується для відпочинку, поливу городу, саду. Під водоймою проходить напірний колектор по відводу зворотніх вод з очисних споруд відповідача. На протязі 2008 року на вказаному колекторі двічі проходили аварійні ситуації, в результаті яких пройшов викид виробничих стоків, що призвело до викиду зворотніх вод вода у ставку стала не придатною для використання в господарських цілях, поширився неприємний запах, забруднилася земельна ділянка. Внаслідок протиправних дій відповідача вона стала переживати, знервувалась, порушився її нормальний режим життя. В силу віку їй складно змінити місце проживання, належне будинковолодіння ніхто не купить.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов з підстав викладених у позовній заяві додатково пояснивши наступне, водойма за дозволом міської ради була викопана у 70 роках для відводу вод, які затоплювали земельну ділянку і будинок. Внаслідок аварії були знищені зелені насадження. Вона переживає за стан свого здоров’я. Неодноразово зверталась в міську раду з приводу забруднення водойми. До неї не приїжджають діти внуки, оскільки також переживають за своє здоров’я. Постійно відчуваються неприємні запахи.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що створення водойми є неправомірним. Будівництво колектора було здійснено у 1972-1974 роках відповідно до розробленого проекту, який був прийняти в експлуатацію без зауважень. Дійсно у2008 році були 2 аварійні ситуації внаслідок, яких був викид зворотніх вод. Аварії ліквідовані ремонтними бригадами. Вважає, вини ВАТ «Шкіряник» у виникненні аварії не має. Колектор був навмисно пошкоджений третіми особами. Даних хто це зробив у них не має. Також йому невідомо коли проводились регламентні роботи по встановленню технічного стану колектора.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, давши їм правову оцінку, прийшов до наступного.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Нормами ст. 13 Основного Закону передбачено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. У відповідності до ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Статтею 50 Основного Закону встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування шкоди завданої порушенням цього права.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною.

Статтею 152 Земельного кодексу передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІФ 19-01-2/00007 від 22 серпня 1996 року належить земельна ділянка площею0.6024 га по вул. Д.Галицького, 90 у м. Болехові (а.с.7). На вказаній земельній ділянці розміщений житловий будинок і господарські споруди, які також належать позивачці на праві власності та водойма (а.с.5,31,33). Актом від 18 лютого 2008 року підтверджується, що каналізаційний колектор (колектор зворотніх вод) пошкоджено і пройшов витік виробничих стоків та забруднено водойму на земельній ділянці позивачки( а.с.8). Актом державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 21,26 лютого 2008 року встановлено, що напірний колектор, яким відводяться зворотні води з очисних споруд ВАТ «Шкіряник» пошкоджено. Внаслідок пошкодження у водойму потрапило 7 м3 зворотніх вод.(а.с.9-10). Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області у своєму листі від 06.10. 2008 року за №П-219 повідомляє позивачку, про перевищення гранично допустимих норм по органічних забруднення – 1.7 ГДК та по амонію солевому 3.7 ГДК (а.с.11). За фактом забруднення довкілля посадові особи ВАТ «Шкіряник» притягнуті до відповідальності і підприємству нараховані збитки(а.с.12-13). 23 червня 2008 року повторно виявлено аварійну ситуацію на колекторі (а.с.15,30). Також про те, що напірний колектор був двічі пошкоджений не заперечив, як представник позивача так і даний факт підтверджується також фото таблицями долученими позивачкою (а.с28,41-43). Про те, що колектор належить відповідачу підтверджується також актами про випробування, засипку каналізаційного колектора. Вказаний колектор був побудований у 1973 році. (а.с.67-72). З викопіровку ситуаційного плану проходження колектора вбачається, що будинковолодіння (земельна ділянка) ОСОБА_1 знаходиться в найнижчій точці. Спад висот з південного сходу становить з 379,2 м. до 375 м . З північного заходу з 370м до 369 м (а.с.73).

Суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що колектор був пошкоджений третіми особами свідчить про намагання уникнути цивільно-правової відповідальності за забруднення земельної ділянки позивачки зворотніми (каналізаційними) водами. Підставою для такого висновку служить те, що відповідачем не надано жодних доказів пошкодження колектора третіми особами, з часу накладення стягнень за забруднення навколишнього природного середовища, що мали місце 18 лютого і 23 червня 2008 року.

Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. (у редакції від 25 травня 2005 року) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” зазначає, що заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями інших осіб.

Таким чином в судовому засіданні здобуто достатньо доказів того, що 18 лютого 2008 року та 23 червня 2008 року під час експлуатації напірного колектора по скиданню зворотніх вод з очисних споруд внаслідок бездіяльності ВАТ «Шкіряник» виникла техногенна аварія в результаті якої стався викид виробничих стоків, що привело до забруднення земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності чим заподіяно їй моральну шкоду.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 до ВАТ «Шкіряник» підлягає до часткового задоволення.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує вік позивачки, яка є особою похилого віку, перенесений нею психологічний стрес під час викиду виробничих стоків, обсяг, істотність і наслідки вимушених змін у його життєвих стосунках, а саме, що вона позбавлена можливості користуватися належною земельною ділянкою, вирощувати та використовувати для власних потреб сільськогосподарську продукцію, використовувати воду з штучної водойми, відчувати неприємні запахи, та при цьому виходить з принципу компенсації заподіяних позивачці моральних страждань. З урахуванням суті позовних вимог, обсягу спричинених позивачу моральних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що з ВАТ «Шкіряник» слід стягнути на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн., в решті позову на суму 5000 грн. відмовити.

Згідно зі ст.79 ЦПК до судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами залежно від наслідків вирішення справи, належить судовий збір та витрати пов’язані із розглядом справи ( витрати на інформаційно-технічне забезпечення, правову допомогу).

Відповідно до ст.84 ЦПК витрати по оплаті правової допомоги адвоката відшкодовуються стороні, на користь якої постановлено рішення. Суд з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, а також розумних меж оплати відповідно до обсягу допомоги й витраченого адвокатом часу приходить до висновку, що вимоги щодо відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката підлягають до задоволення частково - в сумі 500 грн.

На підставі наведеного, ст.ст.3,13,14,41,50 Конституції України ст.ст.22,23,293 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. (у редакції від 25 травня 2005 року) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди ”, керуючись ст.ст.10,11,60,79,84,209,212-215,218 ЦПК України, суд, —

р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Шкіряник» (77202 м. Болехів, вул. Петрушевича,29. Івано-Франківської області. код ЄДРПОУ 22173327, розрахунковий рахунок 260014530 МФО 336462 АППБ « Райфайзенбанк Аваль») на користь ОСОБА_1 5000 (п’ять тисяч) грн. заподіяної моральної шкоди, 17 (сімнадцять) грн. сплаченого судового збору (державного мита), 30 (тридцять) грн. сплачених за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Болехівському міському суді Івано-Франківської області та 500 (п’ятсот) грн. витрат на правову допомогу адвоката при розгляді справи на стороні позивача.

В решті позову на суму 5000 ( п’ять тисяч) грн.. відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Поляниця