Рішення № 52988416, 26.10.2015, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3444/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2015 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гавриленка В.Г.,

при секретарі судового засідання Бандура Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної М.А. (ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося в суд з вищенаведеним позовом, стверджуючи, що 05.10.2011 року сторони уклали договір банківського обслуговування №BLaЖГА00084167, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит на поточні потреби на загальну суму 8000,00 грн. із сплатою 15% річних за користування кредитом на кінцевим терміном погашення 05 жовтня 2014 року згідно з графіком погашення заборгованості, а також встановив комісію за управління кредитом в розмірі 1,75% від суми кредиту. Банк свої зобов'язання за вказаним договором виконав, однак відповідач не виконує належним чином своїх договірних зобов'язань, тому станом на 19.08.2015 року виникла прострочена заборгованість в розмірі 17755,43 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про слухання справи без його участі, а також що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про слухання справи в його відсутності, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» в частині стягнення 12390,49 гривень штрафу (пені) за несвоєчасність виконання зобов'язань в зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності. Свою позицію мотивує тим, що останній платіж за умовами договору відповідач здійснив у період з 06.10.2013 року по 05.11.2013 року, а тому в разі відсутності платежу в зазначений строк позивачу з наступного дня стає відомо про порушення його права, в зв'язку з чим починається перебіг трьохрічного строку для звернення до суду за захистом своїх інтересів, а також річний строк позовної давності щодо вимоги по сплаті штрафу та пені.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

05.10.2011 року ОСОБА_2 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» уклали договір банківського обслуговування № BLaЖГА00084167 (а.с. 6-13).

Згідно п.п. 1, 2, 3, 4 Спеціальної частини вищезазначеного договору Банк надав Позичальнику кредит на поточні потреби в розмірі 8 000,00 грн., термін повернення кредиту - 05 жовтня 2014 року. процентна ставка за договором становить 15,00%, щомісячна плата у вигляд комісії за управління кредитом у розмірі 1,75% від суми Кредиту.

Погашення заборгованості здійснюється згідно графіка погашення заборгованості за кредитом та процентами, що є Додатком №1 до Договору (а.с.14-15).

Договір містить положення, які регулюють порядок та умови погашення кредиту, заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісій за користування кредитом та інших платежів.

Відповідно до п. 4.3 Договору, у випадку прострочення позичальником сплати за графіком, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Як передбачено п. 9 Спеціальної частини договору розмір пені становить 0,50%, пеня розраховується за методом «факт/360».

Також згідно п. 4.2. Договору у випадку невиконання позичальником обов'язку, передбаченого п. 3.3.3 Загальної частини Договору, при тому, що прострочення виконання боргових зобов'язань за Договором перевищило 60 (шістдесят) календарних днів, банк маж право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку штраф у розмірі, зазначеному в п. 8 Спеціальної частини Договору.

Як передбачено п. 3.3.3. договору у випадку прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором, не пізніше 10 (десяти) календарних днів х дати отримання письмової вимоги Банку надати до Банку документальне підтвердження отримуваного поточного доходу за останні півроку.

У випадку невиконання позичальником обов'язку, передбаченого п. 3.3.3 Загальної частини договору, при тому, що прострочення виконання боргових зобов'язань за Договором перевищило 60 календарних днів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити штраф у розмірі 25,00% від суми кредиту.

Згідно із п. 2.5.2 Договору позичальник зобов'язується не пізніше дати, встановленої в графіку, поповнювати рахунок Банку, вказаний в п. 6 спеціальної частини Договору, у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суми платежів, що встановлені в Графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом.

Як встановлено в судовому засіданні, свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав в повному обсязі, надавши відповідачу, ОСОБА_2, кредитні кошти в розмірі та в порядку, передбаченому договором.

Оскільки відповідач своєчасно не погасив заборгованість за кредитним договором, станом на 19.08.2015 року виникла заборгованість в сумі 17755грн. 43коп., яка складається з наступного: 3081грн. 52 коп. - по поверненню кредиту, 603 грн. 42 коп. - по сплаті відсотків, 1680грн. 00коп. - по сплаті комісії, 12 390 грн. 49 коп. - штраф (пеня) за несвоєчасне виконання зобов'язань, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с.4-5).

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.1050 ч.2, 1054 ч.2 наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Не сплачені до моменту звернення до суду платежі підлягають стягненню в межах позовної давності за кожним платежем.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Суд, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, приходить до висновку, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як передбачено ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що останній платіж здійснений ОСОБА_2 в період з 06.10.2013 року по 05.11.2013 року, а в період з 06.11.2013 року по 05.04.2015 року штрафні санкції за невиконання договірних зобов'язань ОСОБА_2 не нараховувалися. Натомість в період з 06.04.2015 року по 19.08.2015 року нарахована плата за пропуск платежів в сумі 12390,49 гривень, однак не вказано спосіб такого нарахування.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 6772,45 грн., яка складається із заборгованості по поверненню кредиту - 3081,52 грн., заборгованості по відсотках - 603,42 грн., заборгованості по сплаті комісії - 1680,00 гривень, а також пеню в розмірі 1407,51 грн.

Розмір пені розрахований наступним чином:

-за період з 06.09.2014 року по 19.08.2015 року за несплату чергового платежу в сумі 417,00 гривень згідно графіка погашення заборгованості за кредитом та процентами - 417,00 х 0,5 : 100 х 347 = 723,49 грн.;

-за період з 06.10.2014 року по 19.08.2015 року за несплату чергового платежу в сумі 431,56 гривень згідно графіка погашення заборгованості за кредитом та процентами - 431,56 х 0,5 : 100 х 317 = 684,02 грн.

В матеріалах справи також відсутні відомості про існування у позивача підстав для нарахування відповідачу штрафу, передбаченого п. 4.2. Загальної частини Договору.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оскільки відповідач надав суду письмову заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, а поважних причин пропуску строків позовної давності щодо стягнення пені позивачем суду не наведено та судом не встановлено, то суд вважає доцільним застосувати позовну давність до спірних відносин сторін в частині позовних вимог щодо стягнення пені в межах строку спеціальної позовної давності.

Оскільки позивач при зверненні до суду із даним позовом був звільнений від сплати судового збору, суд вважає за доцільне на підставі ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача 243,60 грн. судового збору в дохід держави.

На підставі наведеного, ст.ст. 258, 261, 267 509, 526, 527, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (отримувач «Публічне Акціонерне Товариство «ВіЕйБі Банк» (в стані ліквідації), код ЄДРПОУ 19017842, номер рахунку 32076420401, банк отримувача: Головне управління національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість по кредитному договору № BLaЖГА00084167 від 05.10.2011 року в сумі 6772,45 (шість тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору в дохід держави.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя