Ухвала суду № 52986839, 20.12.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/32817/14к

1-кс/755/4307/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2014 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., з участю секретаря Данилко Л.М., прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва - Дрозда А.М., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши клопотання слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Кацабюка Р.М. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100040000309 від 19 грудня 2014 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Київ, українцю, громадянину України, освіта повна вища, одруженому, працюючому на посаді директор ТОВ «Український стандарт», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и в:

20 грудня 2014 року слідчий СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5.

Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва Дроздом А.М.

Клопотання мотивовано тим, що 18.12.2014 року до прокуратури Дніпровського району м. Києва звернувся громадянин ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: АДРЕСА_1 щодо неправомірного перерахунку з розрахункового рахунку ПрАТ «ІВК» грошових коштів в сумі 11 700 000 грн.

Будучи допитаним ОСОБА_6 показав, що він є директором ПрАТ «ІВК» з 2013 року. Юридичною адресою підприємства є: м. Київ, вул. Мельникова, 112. Підприємство займається розробкою та впровадження електронно - цифрового підпису, а також систему комплексного захисту інформації. З 2011 року в ПрАТ «ІВК» на посаді головного бухгалтера працює ОСОБА_7. Згідно наказу ОСОБА_6 виданого приблизно в лютому 2013 року право використання електронно - цифрофового підпису директора було передано головному бухгалтеру ОСОБА_7 Протягом 2013 - 2014 років, ОСОБА_7 сумлінно виконувала свою роботу, до неї не було жодних претензій. Приблизно 05.11.14 року, ОСОБА_6 перебував за межами м. Києва та Київської області у відрядженні в зв'язку з роботою. В кінці дня, з аналітичного відділу підприємства, ОСОБА_6 на електронну пошту було направлено щодобову аналітичну довідку по фінансам та товаро - грошовому обороту. Вивчивши вказану довідку, ним було виявлено факт списання коштів з рахунку підприємства у сумі 11 700 000 грн. на рахунки двох різних підприємств, що згідно ідентифікаційного коду знаходяться в м. Луганськ. Згідно внутрішніх документів підприємства, головний бухгалтер підприємства без погодження з фінансовим директором та казначеєм не мають права відправляти будь які платежі. Крім того, підставою для відправлення коштів є укладений договір або рахунок - фактура, завізований керівником підприємства. ОСОБА_6 повернувся на роботу 10.11.14 року, викликав ОСОБА_7, та попросив пояснити, на підставі чого остання відправила таку велику суму коштів невідомим йому компаніям, без будь - яких погоджень. ОСОБА_7, пояснила, що відправила вказані кошти на рахунки двох підприємств, що підконтрольні її чоловіку ОСОБА_5, який займається незаконною конвертацією коштів. Вказані кошти вона перерахувала через те, що її чоловік заборгував велику суму коштів своїм партнерам, які також займаються вказаною незаконною діяльністю. ОСОБА_7 повідомила, що вона є заручником обставин, і не змогла відмовити чоловіку в переказі коштів. У подальшому, підлеглі ОСОБА_8 поїхали додому до ОСОБА_7, де зустрілись з її чоловіком - ОСОБА_5 В ході спілкування, останній повідомив, що у нього ряд партнерів, а саме ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Вказані особи займаються незаконною конвертацією коштів. Саме на підконтрольні цим особам фірми були направлені кошти у сумі 11 700 000 грн. У подальшому, вказані особи зі слів ОСОБА_5 розпорядились вказаними коштами на власний розсуд. У подальшому, протягом близько двох тижнів ОСОБА_5 повернув на рахунок підприємства з рахунку одного з Луганських підприємств грошові кошти у сумі 4 980 000 грн. Вказане підприємство зі слів ОСОБА_5 належало ОСОБА_12, який є ще одним з партнерів ОСОБА_5 Решту коштів ОСОБА_5 обіцяв повернути до 16.12.14 року. ОСОБА_6 довірився йому, та не подавав жодних заяв до правоохоронних органів. Однак, ОСОБА_5 зловживаючи довірою ОСОБА_6, не повернув підприємству будь - яких інших коштів та почав уникати будь - яких зустрічей зі мною та співробітниками ПрАТ «ІВК».

У діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.2ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

19 грудня 2014 року о 02 годині 00 хвилин ОСОБА_5 був затриманий.

19 грудня 2014 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 - тримання під вартою, у зв'язку з тим, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким, а менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання цим ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити вважав, що воно є обґрунтованим та є всі підстави для його задоволення. Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_5 з'явився із зізнанням до органів досудового розслідування, добровільно відшкодував більшу частину шкоди завданої злочином, активно сприяє розкриттю злочину, працює, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений має малолітнього сина та батька інваліда І групи, які перебувають на його утриманні.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Як у самому клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано до ОСОБА_5 та не наведено обґрунтувань на рахунок того, як саме він може вчиняти інші правопорушення.

Зокрема, як встановлено в суді під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_5, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183КПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві Кацабюка Р.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Київ, українця, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, працюючого на посаді директор ТОВ «Український стандарт», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_5 не більше 60 днів - до 02 години 00 хвилин 16 лютого 2015 року.

- Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

- Покласти на ОСОБА_5 обов'язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, або суду у визначений ними час;

- в період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

- у вихідні та святкові дні не залишати місце постійного проживання цілодобово;

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: