Рішення № 52986463, 15.09.2015, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7374/14-ц

2/214/286/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 вересня 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Ткаченко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Країна» на свою користь 13825 грн. 44 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а з ОСОБА_2 21800 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги за позовом обґрунтувала тим, що 21 березня 2014 року в результаті ДТП, учасником якої був водій ОСОБА_2, її син ОСОБА_3 помер.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахованою у ПАТ «Страхова компанія «Країна».

30 травня 2014 року постановою слідчого кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 було закрито у звязку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Однак такі обставини у відповідності до ст. 1187 ЦК України не звільняють відповідачів від обовязку відшкодувати їй матеріальну шкоду, повязаною з витратами на лікування сина та його поховання, а також від обовязку відшкодувати їй моральну шкоду, завданої смертю сина.

У судове засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не зявився.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Країна» надав до суду письмові заперечення проти предявленого позову за тих підстав, що зазначений випадок у даному випадку не є страховим.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, матеріалами справи підтверджені обставини вчинення водієм відповідачем ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахованою на підставі Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ «Страхова компанія «Країна», дорожньо-транспортної пригоди 21 березня 2014 року, в результаті якої від отриманих травм помер син позивача та закриття 30 травня 2014 року постановою слідчого кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 у звязку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України (а.с.8, 15, 16, 22, 23).

На лікування та поховання сина позивач витратила 13825 грн. 44 коп., що підтверджується відповідними чеками та квитанціями (а.с.9-14, 17-20).

Отже, розглядаючи позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПАТ «Страхова компанія «Країна», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 22.1ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разінастання страхового випадку страховик у межах страховихсум,зазначених страховому полісі, відшкодовує у встановленомуцимЗакономпорядкуоціненушкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригодижиттю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 32.1ст. 32 Закону, відповідно до цьогоЗаконустраховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Отже, в даному випадку у ПАТ «Страхова компанія «Країна» не виникло цивільно-правової відповідальності відповідно до закону, оскільки кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України,закрито за відсутністю у його діях складу злочину.

Щодо вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 21800 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її батькам.

Виходячи з положень ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд ураховує глибину душевних страждань позивача, повязаних з її душевним болем, викликаним відчуттям втрати близької людини, негативні наслідки, які виникли в результаті такої втрати та є довічними, що безперечно порушило її звичний склад життя та потребує додаткових зусиль для його організації, що позивач тривалий час позбавлена можливості отримати з боку відповідача ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, тож вимушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права, тому суд уважає, що у звязку з цим позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, у звязку з наведеним суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

На підставі положень ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір за вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 6, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21800 грн. у відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Попов.