Ухвала суду № 52974812, 30.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4585/15 Головуючий у 1-й інстанції: Прінь І.П. Є.У.№ 310/319/15-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_1,

При секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держземагенства у Запорізькій області до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпоряджень Бердянської райдержадміністрації, визнання недійсним державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, зобовязання повернути земельні ділянки,

за апеляційними скаргами Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області і ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області звернуся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації №265 від 24.04.2012 року «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради» затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 земельні ділянки площею 0,1 га кожному для індивідуального дачного будівництва. На підставі цього розпорядження відповідачам були видані державні акти на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 - серії ЯИ №298550, ОСОБА_4 - серії ЯИ №298549. 19.06.2012р. голова Бердянської райдержадміністрації виніс розпорядження №383, яким розпорядження №265 від 24.04.2012 року було доповнено пунктом 2 про переведення земельних ділянок (землі запасу) загальною площею 0,2000га в тому числі: інші землі - 0,2000га із земель сільськогосподарського призначення в землі рекреаційного призначення державної власності без відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. Посилаючись на те, що вказані розпорядження були прийняті з порушенням вимог ст.ст. 60,61,84,122 Земельного кодексу України, ст.ст. 85,88,90 Водного кодексу України, прокурор просив визнати недійсними державні акти, які видані на ім'я відповідачів, зобов'язати відповідачів повернути земельні ділянки Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовані розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації №265 від 24.04.2012 року «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради» та №383 від 19.06.2012 року «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 24.04.2012 №265».

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №298550, виданий 23 жовтня 2012 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1га для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, за межами населеного пункту.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №298549, виданий 23 жовтня 2012 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1га для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, за межами населеного пункту.

Зобов'язано ОСОБА_2 (ШН НОМЕР_1) повернути Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області ( код ЄДРПОУ 38461250) земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 2320684500:01:005:0016, яка знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, за межами населеного пункту, межі якої визначені у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №298550 від 23 жовтня 2012 року.

Зобов'язано ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) повернути Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області ( код ЄДРПОУ 38461250) земельну ділянку площею 0,1га, кадастровий номер 2320684500:01:005:0017, яка знаходиться на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, за межами населеного пункту, межі якої визначені у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №298549 від 23 жовтня 2012 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області і ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи апелянти не зявилися, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія визнала за можливе розглядати справи за відсутності апелянтів.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов Бердянського міжрайонного прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка надана ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у власність для індивідуального дачного будівництва розташована в межах двохкілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, на землях рекреаційного призначення, що є порушенням земельного законодавства, а тому визнав недійсними розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації, якими була виділена земельна ділянка відповідачам у власність, визнав недійсними державні акти на право власності на землю та зобов'язав відповідачів повернути земельну ділянку Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Колегія вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України повно та всебічно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дослідив надані ними докази і відповідно їх оцінив, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу та закон, що їх регулює.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.ст. 116, 118, 125 ЗК України право власності громадянина на земельну ділянку виникає на підставі державного акту про право власності, який видається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, прийнятим за результатами розгляду відповідного клопотання (заяви) фізичної особи та землевпорядної документації щодо конкретної земельної ділянки, узгодженої контролюючими службами.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови районної державної адміністрації №265 від 24.04.2012 року» Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради» передано у приватну власність ОСОБА_2 і ОСОБА_5 земельні ділянки площею по 0,1000 га. кожному, в тому числі угідь, для індивідуального дачного будівництва. Землі розташовані за межами населеного пункту с.Новопетрівка в районі вул. Приморська, Бердянського району, Запорізької області (а.с.11).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 19.06.2012 року №283 вищевказане розпорядження доповнено п.2, яким переведено земельні ділянки сільськогосподарського призначення в землі рекреаційного призначення державної власності (а.с.99).

На підставі цих розпоряджень 23 жовтня 2012 року за ОСОБА_3 і ОСОБА_2 проведена державна реєстрація державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки (а.с.8, 9).

Як вбачається із пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та вихідної земельно-кадастрової інформації (а.с.62,65) вказані земельні ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі були віднесені до земель сільськогосподарського призначення (землі запасу). Проектом землеустрою передбачалася зміна цільового використання земельної ділянки на рекреаційне призначення (для індивідуального дачного будівництва).

Судом також встановлено, що вказані земельні ділянки розташовані на відстані 226м і 301 м від урізу води Азовського моря (а.с.12,13).

За визначенням ст. 50 ЗК України землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, відносяться до земель рекреаційного призначення.

Згідно ст. 51 ЗК України до складу земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст і інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих і спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Виходячи з положень ст. 19 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення та землі рекреаційного призначення за основним цільовим призначенням відносяться до різних категорій.

Частинами 1,2 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у користування, вилучення(викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Реалізуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки на час виникнення спірних правовідносин мав право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються (надаються), за умови дотримання положень Порядку розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677, та Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 502 (постанова втратила чинність 20.02.2013 року).

Відповідно до зазначеного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 502 і який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, проект відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної державної адміністрації для прийняття рішення.

Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту. Рішення сільської, селищної, міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням.

Виходячи з положень ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання(передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною.

Крім того, земельні ділянки, які надані у власність відповідачів розташовані в межах двохкілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, на відстані 226 і 301 метрів від урізу води.

Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги Азовського моря на території Новопетрівської сільської ради за межами населених пунктів на момент прийняття зазначеного рішення не розроблявся і не затверджувався (а.с. 100).

За положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) уздовж морів та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів установлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Розмір та межі прибережної захисної смуги вздовж морів та навколо морських заток і лиманів установлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Крім того, за положеннями частини четвертої статті 88 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням конкретної ситуації.

Таким чином, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Згідно з пунктом "д" частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність) лише на умовах оренди громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм права на землі в межах двох кілометрів прибережних захисних смуг навколо морських заток і лиманів не можуть передаватись у власність громадян, оскільки це землі водного фонду України.

При вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовані норми ст.ст. 59, 60 Земельного Кодексу України, ст.ст. 88,90 Водного Кодексу України, , а тому зроблений обґрунтований висновок про задоволення позову.

Висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові № 6-16цс від 21.05.2014 року, № 6-171цс14від 05.11.2014 року, № 6-206цс14 від 24.12.2014 року, 6-523цс15 від 01.07.2015 року.

Оскільки земельні ділянки неправомірно вибули із володіння держави, у відповідачів не виникло права власності на землю, а тому земельні ділянки підлягає поверненню державі.

За таких обставин, доводи апелянтів щодо правомірності розпорядження голови районної державної адміністрації про надання у власність земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_6 не ґрунтуються на законі.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області і ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: