Постанова № 52970241, 21.10.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8805/15-а

Провадження № 2-а/264/241/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2звернувся із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок індексації пенсії, просив визнати неправомірними дії відповідача по не нарахуванню та сплати компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків її виплати». Зобовязати відповідача провести нарахування та сплату на користь позивача компенсації за втрату частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період невиплати частини пенсії з 25.07.2014 року по червень 2015 року в розмірі 10449,89 гривень.

У своєму позові посилається на те, що вінперебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 25.07.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у звязку з досягнення ним 16.06.2014 року шістдесятирічного віку. Також позивач просив у заяві застосувати показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, якою сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто з 25.07.2014 року. Відповідно до поданої заяви, призначаючи пенсію позивачеві з 25.07.2014 року, відповідач врахував зарплату із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії позивача склав 2368,52 гривень.

19 грудня 2014 року за його позовом Жовтневим районним судом міста Маріуполя була винесена постанова, якою позовні вимоги задоволено, визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_2 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії. Зобовязано УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя призначити ОСОБА_2 пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, якою сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя за призначенням пенсії, тобто з 25.07.2014 року. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 року апеляційну скаргу УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя повернуто. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2015 року касаційна скарга відповідача відхилена та відмовлено у відкритті касаційного провадження.

В червні 2015 року постанова Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.12.2014 року була виконана та перерахована пенсія позивача, нарахована та виплачена сума заборгованості пенсії за період з 25.07.2014 року по 31.05.2015 року в сумі 33295,64 гривень.

Згідно з листом відповідача сплачена ним заборгованість за липень 2014 року 735,24 грн., серпень 2014 року 3256,04 грн., вересень 2014 року 3256,04 грн., жовтень 2014 року 3256,04 грн., листопада 2014 року 3256,04 грн.,грудень 2014 року 3256,04 грн., січень 2015 року 3256,04 грн., лютий 2015 року 3256,04 грн., березень 2015 року 3256,04 грн., квітень 2015 року 3256,04 грн., травень 2015 року 3256,04 грн. Позивач зазначає, що за нормами ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків її виплати» крім нарахованої та сплаченої заборгованості по індексації пенсії у червні 2015року відповідач повинен був нарахувати та сплатити компенсацію за весь період прострочення виплати індексації.

Представник відповідача надіслав свої заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що первинно пенсія позивачеві була призначена за вислугою років з 14.09.2002 року згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 25.07.2014 року позивачем була надана заява про перехід на пенсію за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача зазначає, якщо пенсія за вислугу років була призначена після 01.01.2007 року, у відповідності до наведених нормативних актів застосовується показник середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в році, в якому заявник звернувся за первинним призначенням пенсії, поза залежністю від виду пенсії, який призначався. В результаті звернення пенсіонера за призначенням пенсії після 01.05.2012 року розміри пенсії обчислюються згідно з Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Постановою КМУ від 23.04.2012 року № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» з врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік 1197,91 гривень.

Переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком було здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням змін, внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Постановою КМУ від 23.04.2012 року № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення». Представник відповідача зазначає, що УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя було виконано постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.12.2014 року з нарахуванням грошових коштів на червень 2015 року в сумі 33418,02 гривень. Виплатні відомості на виплату грошових коштів формуються в місяці, що передують місяцю, в якому відбувається виплата. Вважає, що відповідачем було здійснено нарахування грошових коштів без будь-якої затримки їх виплати. Також зазначає, що вказані суми було донараховані за рішенням суду, а отже застосовувати ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у спірних правовідносинах неможливо. На підставі зазначеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 25.07.2014 року.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2014 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_2 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії. Зобовязано УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя призначити ОСОБА_2 пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, якою сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя за призначенням пенсії, тобто з 25.07.2014 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 року апеляційну скаргу УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя повернуто апелянтові.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з листом відповідача від 16.07.2015 року № 42/Г-01-01-03 ОСОБА_2 на виконання рішення суду була здійснена доплата до пенсії в сумі 33418,02 гривень: за липень 2014 року 735,24 грн., серпень 2014 року 3256,04 грн., вересень 2014 року 3256,04 грн., жовтень 2014 року 3256,04 грн., листопада 2014 року 3256,04 грн., грудень 2014 року 3256,04 грн., січень 2015 року 3256,04 грн., лютий 2015 року 3256,04 грн., березень 2015 року 3256,04 грн., квітень 2015 року 3256,04 грн., травень 2015 року 3256,04 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», даний Закон регулює відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Статтею 9 даного Закону передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком.; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не повязаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у звязку з втратою годувальника. Таким чином, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», а регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Пенсія за вислугою років це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загальновизначена пенсія для усіх категорій осіб пенсія за віком.

Згідно з ч. 2 статті 40 Закону № 1058 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VІ) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

За постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 19.12.2014 року було встановлено порушення при нарахуванні ОСОБА_2 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії. Зобовязано УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя призначити ОСОБА_2 пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, якою сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя за призначенням пенсії, тобто з 25.07.2014 року. Тобто вказані виплати за своїм призначенням не мають разового характеру, а є складовою щомісячних пенсійних виплат, які в порушення норм законодавства у необхідних розмірах не були своєчасно нараховані та виплачені відповідачем.

З урахуванням цього не заслуговують на увагу доводи відповідача, що вказані суми були донараховані за рішенням суду, а ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застосовується у випадку, коли орган, що призначає пенсію, нарахував відповідні суми пенсії, але їх не сплатив.

Відповідно до 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у звязку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» закріплено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За нормами статті 2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обовязкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону компенсацію виплачують, в тому числі, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обовязкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону N 1058-IV, статтею 2 Закону N 2050-III та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 7 листопада 2012 року № 6-131цс12 та Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові 18.11.2014 року № 21-518а14.

У відповідності до наведених норм законодавства відповідач у звязку із порушенням встановлених строків щомісячних виплат пенсії має здійснити компенсацію втрати позивачеві частини доходів у порядку, передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати».

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача ґрунтуються на положеннях закону та підлягають задоволенню.

Разом з тим, зважаючи на те, що позивачем не надано підтверджень правильності розрахунку загальної суми компенсації в розмірі 10449,89 гривень, приведеної в позові, суд не може стягнути з відповідача компенсацію у зазначеному розмірі, а лише зобовязує УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області провести нарахування та сплату на користь ОСОБА_2 компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» по сумах заборгованості по пенсії, які були сплачені за постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Оскільки позивач після виплати йому заборгованості пенсії в червні 2015 року одразу звернувся до УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя з заявою про надання розрахунку заборгованості пенсії помісячно, та відповідь на свою заяву отримав 16.07.2015 року, суд вважає, що ним не пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За своєю правовою природою ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України регулює різні моменти відносин та визначення судового контролю.

З одного боку, встановлення такого судового контролю за виконання постанов, які узгоджуються з вимогами ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та стосується регулювання відносин встановлення судового контролю під час винесення постанови суду, та контролювання його виконання, з іншого встановлення факту порушення внаслідок його не виконання.

Перший судовий контроль встановлюється та визначається при ухваленні постанови, а інший (визнання протиправним рішення, дії або бездіяльність) вирішується після прийняття такого судового рішення.

Однак, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, ухваленого не на користь субєкта владних повноважень, є правом суду, а не його обовязком (п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України).

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя. Одночасно суд не знаходить підстав на даній стадії судового процесу для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,ст. 1-3, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. 97 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 5, 40, 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6, 11, 17, 52, 71, 99, 100, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною (протиправно) відмову Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 компенсації за втрату частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період невиплати частини пенсії з 25.07.2014 року по червень 2015 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області провести нарахування та сплату на користь ОСОБА_2 компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» по сумах заборгованості по пенсії, які були сплачені за постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1,судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Томілін