Постанова № 52969308, 21.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8754/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Гончарука В. П.

при секретарі Красновій І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

В квітні 2015 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії посилаючись на те, що вона отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Обчислення розміру пенсії було здійснено на підставі поданих довідок з останнього місця роботи. На своє звернення з приводу проведення перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат, а саме матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки, отримав лист в якому повідомлено про відмову в проведенні перерахунку з врахуванням зазначених виплат. Відмову відповідача в перерахунку пенсії вважає такою, що порушує його права. Тому просить суд визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком як державному службовцю відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням усіх сум заробітної плати на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), в тому числі матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та здійснювати виплату пенсії з 2011 року.

Позивач в судове засідання не з»явилась, просила суд позовні вимоги задовольнити, провівши засідання без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд у задоволенні позову відмовити в зв'язку з тим, що ні в Законі України "Про державну службу", а ні в постанові КМУ від 31.05.2000 року № 865 в заробіток для обчислення пенсії державних службовців не враховується матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань. Разом з тим зазначаючи що провести перерахунок пенсії позивачу з 2011 року, не має підстав, так як при виникненні права на підвищенні пенсії проводиться з першого числа місяця в якому звернувся пенсіонер.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва з 20.04.2011 року, зварухванням страхового стажу 41 рік 2 місяці 28 днів, з них стаж державної служби становить 16 років 25 днів.

02 березня 2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва з проханням перерахунку його пенсії згідно Закону України "Про державну службу", а саме обчислити пенсію з урахуванням інших виплат. Проте, листом від 02.03.2015 року за № 120/09/Т-103 йому було відмовлено у здійснення такого перерахунку.

Згідно ст. 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Обчислення пенсій, відповідно до ст. 37 зазначеного Закону, здійснюється з урахуванням вищевказаних складових заробітної плати державного службовця.

Відповідно до п. 2 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Згідно затвердженої форми, такі виплати як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону, визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно положень ст. 37 Закону України "Про державну службу", пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу", передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року, передбачено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.

Так, відповідно до ч.1 ст.66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Крім того, ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом, були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в даних правовідносинах мають перевагу спеціальні норми Закону, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме: ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та вважає, що матеріальна допомога, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак, яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, повинна бути врахована при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо неврахування при обрахунку пенсії позивача, як державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з якої справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є неправомірними та підлягають задоволенню, та враховуючи що позивач звернувся із заявою відповідача саме 02.03.2015 р., суд вважає за доцільне провести перерахунок та виплату пенсії позивачу починаючи з 01.03.2015 р.

Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного суду України № 21-97а13 від 28.05.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 37 Закону України "Про державну службу", ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці", ст.ст. 2, 9, 11, 69-71, 86, 94, 158-163, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням усіх сум заробітної плати на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), з 01.03.2015 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя