Рішення № 52963815, 08.10.2015, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/974/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В.

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що відповідачу на підставі заяви без номера від 01 липня 2011 року була відкрита кредитни лінія у виді встановленого кредитного ліміту на суму 4000 грн. на платіжну картку зі сплатою 30 % в рік на суму залишку заборгованості, однак свої зобовязання по поверненню кредитних коштів він не виконує, внаслідок чого станом на 31 липня 2015 року виникла заборгованість на загальну суму 8075 грн. 61 коп., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості та судових витрат по справі.

Від представника позивача до суду надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не зявився, суду подав заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.

За вказаних обставин розгляд справи був проведений без участі представника позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 174 ЦПК України відповідач має право визнати позов протягом усього часу судового розгляду справи, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладене в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. У разі визнання позову відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01 липня 2011 року відповідач на підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку одержав у позивача кредит в сумі 4000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 % на рік за користування ним на суму залишку заборгованості. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість по кредиту, відсотках, перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії, передбачені Договором. У разі невиконання обов'язків по договору за вимогою Банку відповідач зобов'язався виконувати обов'язки по поверненню кредиту, в тому числі і простроченого Овердрафта. Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення його дії, він автоматично продовжується на такий же термін.

З поданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що 01 липня 2011 року відповідач одержав у пизивача кредитні кошти і до серпня 2012 року здійснював часткове їх повернення. З вересня 2012 року відповідач припинив вносити платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту, що свідчить про порушення ним умов кредитного договору, і станом на 31 липня 2015 року загальна заборгованість становить 8075 грн. 61 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 2209 грн. 10 коп., заборгованості за відсотками - в сумі 3385 грн. 77 коп., заборгованості за комісією та пенею - в сумі 1620 грн., а також із штрафів в сумі 500 грн. - фіксована частина та 360 грн. 74 коп. - процентна складова. При цьому жодна із сторін не звернулась до іншої з пропозицією про розірвання Кредитного договору, тому, відповідно до Умов та Правил, договір вважається діючим.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк. Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Положення ст. 623 ЦК України вказують, що боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. ст. 1048 та 1050 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. В разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Ст. 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту та судових витрат по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 610, 611, 612, 623, 625, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 80, 88, 208-209, 258, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111,МФО 305299, заборгованість за кредитним договором без номера від 01 липня 2011 року в сумі 8075 /вісім тисяч сімдесят п'ять/ грн. 61 коп. станом на 31 липня 2015 року.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в сумі 1218 /одна тисяча двісті вісімнадцять / грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: