Постанова № 52963623, 30.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8245/15-п Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/697/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 30.10.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, за участю: представника Київської митниці ДФС ОСОБА_2, захисника особи, яку притягнуто до відповідальності ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2015 року щодо громадянина України ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2015 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0495/125120103/15 від 08 серпня 2015 року валюту в сумі: 50 євро, 360 доларів США, 70000 російських рублів, 8000 гривень судом конфісковано в доход держави. Також судом стягнуто на користь держави з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Вказане вище адміністративне правопорушення ОСОБА_3 вчинено, як зазначено в постанові суду, за наступних обставин.

08 серпня 2015 року, о 10 год. 14 хв., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Приліт терміналу ,,Д ДП МА ,,Бориспіль громадянин України ОСОБА_3, який прибув до України з Туреччини, м. Стамбул, літаком авіакомпанії ,,Турецькі Авіалінії, рейсом №457, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор, тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром ,,білої лінії, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України ОСОБА_3 було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 10000 Євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу ,,Приліт терміналу ,,Д ДП МА ,,Бориспіль, де ним була видана готівка в розмірі 11245 доларів США, 50 Євро, 70000 російських рублів та 8000 гривень, що знаходились у гаманці, який був в сумочці пасажира. З виявленої суми пасажиру було пропущено 10885 доларів США (еквівалент 10000 Євро на 08.08.2915 року). За протоколом про порушення митних правил було затримано 50 Євро, 360 доларів США, 70000 російських рублів та 8000 гривень.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції щодо його підзахисного ОСОБА_3 скасувати та прийняти нову постанову, якою звільнити останнього від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і закрити провадження у справі на підставі ст. 22 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що суд при винесенні постанови не повно зясував усі фактичні обставини справи і не надав належної оцінки наявним в матеріалах доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе стягнення. Апелянт також вважає, що судом під час розгляду справи не було взято до уваги і проігноровано той факт, що правопорушник зареєстрований і проживає на тимчасово окупованій території України - у АР Крим, те що ОСОБА_3 залишився громадяном України, перетинає державний кордон України і РФ тільки у встановлений законодавством України спосіб - через відповідні пункти пропуску, він має рахунки в українських банках, про що є підтвердження в матеріалах справи, визнав себе винним у скоєнні правопорушення та щиро покаявся, здійснив його уперше. За вказаних обставин, на думку апелянта, суд був вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від відповідальності за малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП.

Заслухавши пояснення: захисника особи, яку притягнуто до відповідальності ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу; представника Київської митниці ДФС ОСОБА_2, яка заперечувала проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та документи, які надійшли під час апеляційного розгляду справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції встановлено, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10000 євро, що підлягає обовязковому декларуванню.

За вказаних вище даних висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, є правильним.

Порушення закону згідно ст. 471 МК України тягне за собою накладання штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскації цих товарів.

Оскільки суддя суду 1-ї інстанції правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, призначив йому стягнення відповідно до чинного законодавства, апеляційна скарга захисника правопорушника підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ним постанова судді - без зміни.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого ним рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про покладання на ОСОБА_3 ,,індивідуального надмірного тягаря, що могло б бути підставою для застосування при прийнятті рішення по даній справі Конвенцію з захисту прав людини та практику Європейського суду з прав людини. Не надані такі докази і під час апеляційного розгляду даної справи. Що ж малозначності вчиненого ОСОБА_3 правопорушення і закриття провадження у справі на підставі ст. 22 КУпАП, про що зазначає апелянт, то такі вимоги останнього є безпідставними.

Порушень закону, які були б підставою для визнання постанови судді незаконною, під час апеляційного розгляду не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до відповідальності - адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2015 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис ОСОБА_1