Ухвала суду № 52963601, 29.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/4189/14-к Головуючий у І інстанції Скарлат О.І.Провадження № 11-кп/780/434/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 29.10.2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Сливи Ю.М.,

суддів Свінціцької О.П., Гайдай Р.М.,

при секретарі Берліновій Т.В.

за участю:

прокурора Чешихіної О.В.,

потерпілих ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12014110000000230 за апеляційною скаргою представника потерпілих ОСОБА_3 та прокурора Штогуна М.С. на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2015 року, яким засуджено:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого юристом у ТОВ «Велес Дім», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України до 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_4 покладено обовязки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В С Т А Н О В И Л А :

Дана справа перебуває у провадженні Апеляційного суду Київської області.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Вказане клопотання мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово не зявляється у судові засідання та ухиляється від судового розгляду. До вищевказаного клопотання долучено клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області від 06.10.2015 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, підтвердила викладені обставини, просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він не ухилявся від судового розгляду, а перебував у лікарнях у звязку з наявними у нього хворобами. Він має ряд тяжких хвороб, які перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. Коли ж відбувався суд у першій інстанції, вказані хвороби у нього також були, однак тоді не було стадій загострення.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, підлягає до задоволення.

Так, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробовуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

На вказаний вирок, представник потерпілих ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з вироком, оскільки вважає, що суд не в повній мірі врахував обтяжуючі обставини скоєння злочину, та тяжкі наслідки, які настали в результаті вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Просить вирок скасувати в частині звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання та призначити нове покарання, в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, повязане з позбавленням волі.

В апеляційній скарзі прокурор Штогун М.С., не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає вирок незаконним у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через мякість. Просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України до 6-ти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 401 КПК України обвинувачений підлягає обовязковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища.

Ухвалою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області від 01.04.2015 року дану справу призначено до апеляційного розгляду на 10:00 годину 14.04.2015 року. Однак у звязку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_4 в судові засідання розгляд справи було неодноразово відкладено, а саме: на 28.04.2015 року, 12.05.2015 року, 17.06.2015 року, 02.07.2015 року, 09.07.2015 року, 15.07.2015 року, 03.09.2015 року, 22.09.2015 року, 06.10.2015 року, 20.10.2015 року.

При цьому, захисниками обвинуваченого ОСОБА_4 надавались довідки з різних медичних закладів про перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у різних відділеннях з різними діагнозами.

З метою забезпечення явки обвинуваченого ОСОБА_4 в судові засідання колегією суддів Апеляційного суду Київської області постановлені ряд ухвал про привід останнього, однак вказані ухвали не були виконані у звязку з перебуванням ОСОБА_4 в лікувальних закладах.

Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоровя у звязку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.

Суду не надано будь-яких даних про те, що хвороби, якими хворіє ОСОБА_4 є тяжкими, і останній, перебуваючи в закладах охорони здоровя у звязку з лікуванням, не мав можливості їх залишити для участі у судових засіданнях у визначені дні.

З аналізу медичної документації ОСОБА_4 та графіку призначення судових засідань видно, що ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою в різні медичні заклади та з різними діагнозами безпосередньо перед судовими засіданнями, у тому числі, для проведення планових медичних заходів. Указана системність його дій підтверджує факт його переховування від явки на розгляд справи до Апеляційного суду Київської області.

Крім того, колегія суддів враховує також і той факт, що обвинувачений ОСОБА_4, маючи ті ж самі хвороби, на судові розгляди даної справи в суд першої інстанції зявлявся постійно, і ці хвороби не були перешкодою його явки до суду.

Також, колегія суддів враховує й інформацію надану медичними установами на запити суду. Так, лікарня №1 не підтвердила факт перебування обвинуваченого ОСОБА_4 на лікуванні у період проведення судових засідань 09.07.2015 року та 15.07.2015 року. А лікарня №12 не підтвердила факт перебування ОСОБА_4 у період з 23.08.2015 року по 28.08.2015 року. У тому числі, вказана інформація не підтверджується і довідкою №015-990 від 29.10.2015 року наданою захисником у даному судовому засіданні.

Вказані обставини ставлять під сумнів законність наданих захисниками довідок про перебування ОСОБА_4 в медичних закладах, а відповідно, спростовують доводи про те, що ОСОБА_4 не зявлявся в судові засідання з поважних причин.

За даних обставин, у колегії суддів є підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від явки до апеляційного суду, а тому клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, оскільки щодо нього у цьому ж провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте ним був порушений.

При цьому, колегія суддів вважає, що доводи захисників про те, що стан здоровя обвинуваченого ОСОБА_4 не дозволяє його утримувати в умовах СІЗО, є необґрунтованими.

При цьому, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_4, при необхідності та наявності висновку уповноваженого органу, не позбавлений можливості отримати медичну допомогу відповідно до порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затвердженого постановою КМУ №1122 від 21.11.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 331 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого юристом ТОВ «Велес Дім», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, б. 12, кв. 30, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України запобіжний захід тримання під вартою в Київському СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області, взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, з 29.10.2015 року та до набрання законної сили вироку Вишгородського районного суду Київської області від 05.02.2015 року, постановленого щодо ОСОБА_4

Головуючий: _______ Ю.М. Слива

Судді: _______ О.П. Свінціцька

_______ ОСОБА_7