Рішення № 52959735, 29.10.2015, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1398/15-ц

Провадження № 2/739/311/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2015 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря Лукаш Н.Я.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверська житлово-експлуатаційна контора» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до ТОВ «Новгород-Сіверська ЖЕК» (далі відповідач) і після збільшення позовних вимог остаточно просила стягнути на її користь із вказаного товариства заборгованість по заробітній платі у розмірі 10984 грн. 24 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення.

29 жовтня 2015 року сторони у справі подали суду спільну письмову заяву про визнання мирової угоди, додавши до заяви укладену та підписану ними мирову угоду, за умовами якої:

- відповідач визнає свої зобовязання зі сплати заборгованості по заробітній платі перед позивачкою у розмірі 10000 грн. 00 коп. та сплачує їх позивачці в повному обсязі до підписання цієї угоди;

- позивачка зі своєї сторони відмовляється від решти позовних вимог, що заявлені у справі, в тому числі від вимоги про стягнення середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обовязків сторін та предмета позову.

Частиною третьою статті 175 ЦПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У судовому засіданні позивачка, її представник та представник відповідача, після розяснення їм правових наслідків укладення мирової угоди, просили визнати мирову угоду, а провадження у справі закрити.

Зі змісту укладеної сторонами мирової угоди вбачається, що вона не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб та вчинена в інтересах сторін.

Відповідно суд приходить до висновку що укладена сторонами мирова угода може бути визнана.

Частиною четвертою статті 175 ЦПК України передбачено, що у разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 частини першої статті 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Враховуючи наявність підстав для визнання мирової угоди, укладеної сторонами, провадження у справі підлягає закриттю.

Оскільки сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, враховуючи, що позивачкою здійснено судові витрати у виді сплати судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп., при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися, суд на підставі частини другої статі 89 ЦПК України вважає за необхідне покласти на кожну зі сторін угоди половину понесених судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивачки половину здійснених нею судових витрату у розмірі 243 грн. 60 коп. (487 грн. 20 коп. / 2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 89, 175, 205, 208-210, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати мирову угоду, укладену 29 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверська житлово-експлуатаційна контора», згідно умов якої:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверська житлово-експлуатаційна контора» визнає свої зобовязання зі сплати заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 у розмірі 10 000 грн. 00 коп. та сплачує їх ОСОБА_1 в повному обсязі до підписання цієї угоди;

- ОСОБА_1 зі своєї сторони відмовляється від решти позовних вимог, що заявлені у справі, в тому числі від вимоги про стягнення середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку при звільненні.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверська житлово-експлуатаційна контора» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні закрити у звязку з визнанням мирової угоди, укладеної сторонами у справі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверська житлово-експлуатаційна контора» на користь ОСОБА_1 половину понесених нею судових витрат у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги у пятиденний строк з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Чепурко