Постанова № 52959570, 30.10.2015, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер № 728/2021/15-а

провадження 2-а-/728/62/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі

головуючого судді Новікова О.М.

при секретарях Макаренко Ю.Г., Петренко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області з вимогою про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити перерахунок пенсії.

Позивач позов обґрунтував тим, що після призначення йому пільгової пенсії за віком він продовжував працювати до 31 травня 2012 року, тобто понад 24 місяці, і відповідно ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» отримав право на перерахунок пенсії, тому звернувся із заявою про її перерахунок, але відповідач в особі Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області в порушення ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» безпідставно врахував при проведенні обрахунку розміру пенсії період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року, тоді як його стаж роботи з 01.07.2000 року перевищує 60 місяців, і стаж роботи до 01 липня 2000 року має братися лише за умови коли стаж роботи у працівника з 01 липня 2000 року менший ніж 60 місяців, що в подальшому вплинуло на визначення розміру індивідуального коефіцієнту заробітної плати та відповідно понизило сам розмір пенсії, також при здійсненні перерахунку органи пенсійного фонду порушили норми ст. 69 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» так як вона передбачає визначення розміру пенсії з більш високого заробітку саме за останні два роки ( 24 місяці ) тобто із збільшеним індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати, врахувавши при визначенні розміру пенсії періоди з 0,1.01.1994 року по 31.12.1998 року та з 01.07.2000 року по 30.11.2010 року, тоді як перерахунок пенсії необхідно було проводити лише за період з 01.12.2008 року по 31.11.2010 року. Тому вважає зазначені дії при проведенні перерахунку незаконним та просить суд зобовязати органи пенсійного фонду провести перерахунок пенсії шляхом визначення її розміру лише із заробітку за період роботи з 01.12.2008 року по 31.11.2010 року.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав і просить його задовольнити з підстав вказаних у позові, вважає, що органами пенсійного фонду при перерахунку пенсії ОСОБА_1 умисно не застосовувались норми чинного законодавства з метою штучного зменшення розміру належних йому пенсійних виплат, не заперечує, що при обчисленні розміру пенсії та перерахунку згідно з положеннями ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» арифметично помилок не допущено.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення відповідно до поданих по справі заперечень, зміст яких полягає в тому, що розмір пенсійних виплат позивачу було розраховано правильно і відповідно до вимог законодавства, перерахунок розміру пенсії після додаткових 24 місяців роботи після призначення пенсії також зроблено відповідно з вимогами законодавства, підстав для задоволення позову не вбачає, вважає, що позивач не правильно трактує законодавство та безпідставно посилається на норми, які втратили чинність.

Залучена до участі в справі як спеціаліст Лук*яниця ОСОБА_4 на підставі пенсійної справи позивача пояснила, що йому по досягненню 55 років було призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», нарахування проводилось відповідно до положень ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахування 60 місяців роботи до 01 липня 2000 року, за бажанням позивача в період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року, та зарахуванням всього стажу роботи до досягнення пільгового пенсійного віку 55 років, і так як після призначення пенсії він продовжував працювати, то 14 січня 2011 року подав заяву встановленого зразка про перерахунок пенсії, що і було зроблено, але позивач звернувся до суду вказавши, що при обчисленні розміру пенсії неправильно було застосовано показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, так як при здійсненні перерахунку даний показник було взято за 2008 рік,а суд зобовязав взяти його за 2010 рік, у звязку з чим у перерахунок пенсії від 14 січня 2011 року були внесенні зміни, також після завершення позивачем трудової діяльності 31 травня 2012 року відповідно його заяви від 15 січня 2013 року було здійснено перерахунку пенсії з урахуванням додаткового страхового стажу, остаточно індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначений в розмірі 1,86822 і він правильний, всі подальші заяви позивача можливо розцінювати лише як звернення, оскільки вони подавались не відповідно до заяв встановленого зразка про проведення перерахунку пенсії.

Заслухавши пояснення сторін по справі та спеціаліста, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обставини, що визнані сторонами: позивачу ОСОБА_1 по досягненню 55 років було призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», нарахування проводилось відповідно до положень ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахування 60 місяців роботи до 01 липня 2000 року, за бажанням позивача в період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року, та зарахуванням всього стажу роботи до досягнення пільгового пенсійного віку 55 років, і так як після призначення пенсії він продовжував працювати, то 14 січня 2011 року подав заяву встановленого зразка про перерахунок пенсії, який і було зроблено, але позивач звернувся до суду вказавши, що при обчисленні розміру пенсії неправильно було застосовано показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, так як при здійсненні перерахунку даний показник було взято за 2008 рік, а суд зобовязав взяти його за 2010 рік, у звязку з чим у перерахунок пенсії були внесенні уточнення, також після завершення позивачем трудової діяльності 31 травня 2012 року до перерахунку пенсії були внесенні уточнення по збільшенню його загального стажу роботи, при цьому остаточний індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначений в розмірі 1,86822.

Спір виник стосовно здійснення перерахунку, оскільки позивач вважає, що так як він після призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах пропрацював ще 24 календарних місяці з більш високою заробітною платою то проведення перерахунку розміру пенсії повинно здійснюватися саме за цей період 24 місяці, без врахування стажу попередньої роботи, на підставі ст. 69 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що зумовить збільшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати до 3,05268 і відповідно збільшить розмір пенсії.

Дане ствердження є помилковим та не відповідає чинному законодавству, так як відповідно прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а саме п.16 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону, положення ЗУ «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто зазначений Закон надає право на отримання пенсії для пільгових категорій працівників, які не визначені в ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», інші норми ЗУ «Про пенсійне забезпечення» не підлягають застосуванню в тому числі і ст. 69 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» . Що стосується проведення нарахування пенсії позивачу та проведення її перерахунку, то вони виконані відповідно порядку визначеного ст.ст. 40 та 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», якими визначено, що при нарахуванні пенсії та проведенні її перерахунку беруться періоди роботи 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року та весь період роботи з 01 липня 2000 року до досягнення права на отримання пенсії, і в разі якщо особа продовжувала працювати після призначення їй пенсії на роботах з більш високим заробітком, вона має право на проведення перерахунку за умови, що такий період роботи складає не менше 24 календарних місяців. Наступний перерахунок можливий лише через два роки з часу проведення попереднього перерахунку, з урахуванням стажу після попереднього перерахунку та заробітної плати з якої попередньо перераховано пенсію, що передбачено ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Всі ці норми законодавства були виконані при призначені пенсії позивачу, здійсненні перерахунку відповідно до заяв про перерахунок пенсії від 14 січня 2011 року при додатковому страховому стажі в 24 місяці та від 15 січня 2013 року при не повному страховому стажі до 31 травня 2012 року після завершення трудової діяльності. Виходячи з викладеного, суд не встановив порушення вимог чинного законодавства управлінням Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі при призначенні та перерахунках пенсії ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 8-14, 71, 100, 158-163, 167, 181,186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 40,42 та п.16 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити перерахунок пенсії.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: