Постанова № 52954553, 19.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 910/11572/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 19.10.2015 р.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» на рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року

у справі № 910/11572/15 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс»

до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року по справі № 910/11572/15 у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» до ПАТ «Банк «Київська Русь» про зобов'язання вчинити дії - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 11.08.2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року у справі № 910/11572/15 скасувати та залишити позов ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» на рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року у справі № 910/11572/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 07.10.2015 року судом апеляційної інстанції було відмовлено приватному підприємству «Прогресфарм» у задоволенні заяви про вступ у справу на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту, як таке, що заявлене передчасно на даній стадії процесу.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції враховуючи положення ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, з метою повного та всебічного розгляду справи ухвалою суду від 12.10.2015 року було витребувано у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали документів, копії яких були додані позивачем до позовної заяви та які витребовувалися місцевим господарським судом, а саме, оригінали:

- попереднього договору про відступлення частини права вимоги № 20/03-15/1 від 17.03.2015 року;

- попереднього договору про відступлення частини права вимоги № 20/03-15/2 від 17.03.2015 року;

- платіжного доручення № 173 від 19.03.2015 року;

- платіжного доручення № 172 від 19.03.2015 року;

- договору відступлення права вимоги № 20/03-15/1, посвідченого 20.03.2015 року Бочкарьовою А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 469;

- договору відступлення права вимоги № 20/03-15/2, посвідченого 20.03.2015 року Бочкарьовою А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 4670;

- витягу від державного реєстратора про включення товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» № 3 від 22.12.2011 року;

- наказ товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» № 03-К від 23.12.2011 року.

У судових засіданнях 07.10.2015 року та 12.10.2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» надав суду свої пояснення по справі в яких, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та залишити позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України. При цьому, у судове засідання 19.10.2015 року представник скаржника не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Витребуваних судом апеляційної інстанції оригіналів документів для огляду в судовому засіданні не надав, про причини ненадання або неможливості надання вказаних доказів пояснень не надав.

Представник ПАТ «Банк «Київська Русь» в судових засіданнях 07.10.2015 року та 12.10.2015 року також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти поданої апеляційної скарги позивача та вважає її необґрунтованою та безпідставною. Представник відповідача просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки як позивач так і відповідач про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином на підтвердження чого, в матеріалах справи містяться як повідомлення про вручення поштового відправлення так і розписки представників сторін про оголошення по справі перерви. Участь представників сторін, що не з'явились, у судовому засіданні 19.10.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

У травні 2015 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив зобов'язати публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (а також його правонаступників) вчинити дії - передати товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» такі документи (оригінали):

- кредитний договір № 1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2012 року, укладений з приватним підприємством «Прогресфарм»;

- договір іпотеки, посвідчений Ганченко О.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 05.12.2012 року за реєстровим № 1425;

- договір застави товарів в обороті № 1323-02-6 від 26 вересня 2012 року, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Деніс фарма»;

- договір застави транспортного засобу, посвідчений Курако К.Л. приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області 05.12.2012 року за реєстровим № 1751, який укладений з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1;

- договір застави транспортного засобу, посвідчений Курако К.Л. приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області 05.12.2012 року за реєстровим № 1752, який укладений з приватним підприємством «Прогресфарм»;

- договір поруки № 1324-02-5 від 26.09.2012 року, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Деніс фарма»;

- договір поруки № 1325-02-5 від 26.09.2012 року, що укладений з фізичною особою ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1;

- розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1322-02-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.09.2012 року;

- кредитний договір № 393-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.03.2013 року, укладений з приватним підприємством «Прогресфарм», разом із змінами до нього;

- договір іпотеки, посвідчений Ганченко О.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 15.03.2013 року за реєстровим № 302, який укладений з медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю);

- договір іпотеки, посвідчений Ганченко О.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 14.03.2013 року за реєстровим № 296, який укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Деніс Фарма»;

- договір іпотеки, посвідчений Слаєвою Р.К., приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу 06.06.2013 року за реєстровим № 2327, який укладений з фізичною особою ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_2;

- договір застави товарів в обороті № 394-02-6 від 14.03.2013 року, який укладений з приватним підприємством «Прогресфарм»;

- договір поруки № 398-02-5 від 14.03.2013 року, укладений з фізичною особою ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1;

- договір поруки № 397-02-5 від 14.03.2013 року, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Лідер»;

- договір поруки № 396-02-5 від 14.03.2013 року, що укладений з медичною фірмою «Вікторія» ЛТД (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю);

- договір поруки № 395-02-5 від 14.03.2013 року, що укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Деніс Фарма»;

- розрахунок заборгованості за кредитним договором № 393-02-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом укладення сторонами у справі 17.03.2015 року попереднього договору про відступлення частини права вимоги № 20/03-15/1 та попереднього договору відступлення частини права вимоги № 20/03-15/2, відповідно до умов яких відповідач відступив право вимоги виконання зобов'язань приватним підприємством «Прогресфарм» за укладеними вказаним підприємством з відповідачем кредитними договорами. На виконання умов попередніх договорів позивачем на користь відповідача у справі перераховано 44746319 грн. 21 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2015 року сторонами у справі на виконання умов попередніх договорів укладено договори відступлення права вимоги № 20/03-15/1 та № 20/03-15/2, відповідно до умов яких відповідач повинен передати позивачеві оригінали документів, що підтверджують право вимоги позивача до приватного підприємства «Прогресфарм». Вказані документи відповідачем позивачеві передані не були, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, місцевий господарський суд неодноразово відкладав справу та витребовував у позивача додаткові докази, а саме:

- на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчену копію витягу від Державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи; довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків;

- витяг від Державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи;

- оригінали документів, доданих до позовної заяви в копіях - для огляду в засіданні;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору. (Ухвали суду від 21.05.2015 року а.с. 119-120, від11.06.2015 року а.с.185-186, від 02.07.2015 року а.с.199-200, від 27.07.2015 року а.с. 205-206).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не виконав вимог суду першої інстанції, витребувані судом додаткові докази, зокрема, оригінали документів що були додані ним до позовної заяви не надав. При цьому, у останні два судові засідання представник позивача не з'явився (02.07.2015 року та 11.08.2015 року).

Натомість 11.08.2015 року місцевий господарський суд розглянув справу по суті без участі позивача та без дослідження додаткових доказів що витребовалися судом на протязі всього розгляду справи, зокрема, оригінали документів що були додані ним до позовної заяви, та відмовив у задоволенні позову.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду погодитися не може виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його не з'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що саме на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що місцевий господарський суд не міг встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю, оскільки позивачем не було надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

На вимогу суду позивачем не було подано для огляду оригінали документів, що були додані до позовної заяви в копіях, що на переконання колегії суддів, позбавляє суд можливості всебічно, об'єктивно, повно з'ясувати всі обставини справи по справі та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначені документи належать до предмету доказування у даній справі та відповідно до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору. Проте, позивачем, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано жодних заяв про неможливість подати витребувані судом документи. Об'єктивних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду позивач також не навів.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що позивачем не було виконано й вимог суду апеляційної інстанції про надання суду оригіналів документів, що були додані до позовної заяви в копіях для огляду в судовому засідання. В судове засідання 19.10.2015 року представник позивача не з'явився.

Судова колегія вважає, що причини неявки представника позивача у судове засідання 19.10.2015 року суду апеляційної інстанції та не надання витребуваних як господарським судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, матеріалів необхідних для вирішення спору не є поважними. Відповідно до чинного Господарського процесуального кодексу України оцінка поважності причин може бути здійснена виключно на підставі даних позивача, висновки суду не можуть ґрунтуватись на власних припущеннях.

Частиною 3 статті 22 ГПК України визначений обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судова колегія вважає, що вирішення даного спору без участі позивача в судовому засіданні та без витребуваних судом оригіналів документів є неможливим.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки судом першої інстанції було прийнято рішення без дослідження оригіналів документів на яких ґрунтуються позовні вимоги, тобто неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд помилково прийняв рішення по суті спору, у зв'язку з чим вказане рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи неявку в судове засідання представників позивача, складність спору, та не надання позивачем на вимогу апеляційного господарського суду оригіналів документів на яких ґрунтуються позовні вимоги та які є необхідними для вирішення даного спору для прийняття законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 99 ГПК України вважає, що позов належить залишити без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» на рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року справі № 910/11572/15 слід задовольнити частково, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року справі № 910/11572/15 скасувати, а позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» на рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року справі № 910/11572/15 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року справі № 910/11572/15 скасувати.

3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

4. Матеріали справи № 910/11572/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

А.Г. Майданевич

Дата підписання 26.10.2015 року