Постанова № 52954547, 28.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015 року Справа № 904/6159/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 13/03-15 від 13.03.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № 3-131100/18133 від 23.09.2015 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2015 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БІОСФЕРА СЕРВІС, м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м.Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинення дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2015 р. у даній справі (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено. Зобовязано відповідача публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит в особі відокремленого підрозділу - філії Дніпропетровське Регіональне Управління ПАТ Банк Фінанси та Кредит на протязі одного банківського дня перерахувати з рахунку № 260045100001 позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Біосфера Сервіс на рахунки отримувачів грошові кошти у сумі 3 374 800,00 грн. згідно платіжних доручень: № 54 від 25.03.2015 р. на суму 50 000,00 грн.; № 58 від 21.04.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 59 від 21.04.2015 р. на суму 127 000,00 грн.; № 60 від 21.04.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 61 від 21.04.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 62 від 21.04.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 76 від 06.07.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 77 від 06.07.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 78 від 06.07.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 79 від 06.07.2015 р. на суму 719 500,00 грн.; № 80 від 06.07.2015 р. на суму 600 000,00 грн.; № 81 від 06.07.2015 р. на суму 541 000,00 грн.; № 82 від 06.07.2015 р. на суму 300 000,00 грн.; та № 83 від 08.07.2015 р. на суму 137 300,00 грн. Стягнуто з відповідача - публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі відокремленого підрозділу - філії Дніпропетровське Регіональне Управління ПАТ Банк Фінанси та Кредит на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Біосфера Сервіс 1 218, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору

Згадане рішення мотивовано посиланням на невиконання відповідачем умов договору №764 на розрахунково-касове обслуговування від 28.05.2014 р.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення з відповідача судового збору в сумі 1 218,00 грн.

Скаржник зазначає, що відповідно до п.3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2014 р. № 22, банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки, а отже відповідач не має законних підстав виконувати платіжні доручення, строк дії яких минув.

Судом першої інстанції невірно встановлено розмір судового збору, а саме в порушення вимог ч.2 ст.49 ГПК України суму судового збору в повному обсязі покладено на відповідача, а не на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Скаржник вважає, що повноваження представника позивача ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, виданої директором підприємства ОСОБА_4, належним чином не підтверджені, оскільки в матеріалах справи відсутній протокол засідання загальних зборів учасників щодо призначення ОСОБА_4 на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Біосфера Сервіс".

У клопотанні в порядку ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, скаржник зазначив, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 р. № 171 у АТ "Банк "Фінанси та Кредит" запроваджено тимчасову адміністрацію з 18.09.2015 р. по 17.12.2015 р. (включно).

На думку скаржника, між сторонами у даній справі склались зобов'язальні правовідносини на підставі спірного договору, які носять майново-грошовий характер, а отже позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядженням належними йому коштами, а відповідач є боржником у спірних правовідносинах, а тому вказані вимоги підпадають під обмеження, встановлені положеннями п.п.1,2 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю БІОСФЕРА СЕРВІС просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Біосфера сервіс (клієнт) та публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (банк) в особі керуючого Філією Дніпропетровське РУ АТ Банк Фінанси та Кредит укладено договір № 764 на розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п.1.1. договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 260045100001 та зобовязується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобовязується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором РКО.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунках, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами (п.3.1.1. договору).

Згідно п. 3.2.1 договору клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням Клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами (п. 3.3.2 договору).

За п. 3.3.3 договору банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений внутрішніми документами банка час, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

28.05.2014 р. між позивачем та банком, в особі керуючого Філією Дніпропетровське РУ АТ Банк Фінанси та Кредит був укладений договір № 51000 обслуговування банківського рахунку Системою FCBUSINESS (договір обслуговування), за умовами якого банк підключив клієнта до системи FC BUSINESS для здійснення дистанційного обслуговування рахунків клієнта, відкритих в банку, а також обміну технологічною та іншою інформацією між сторонами.

Згідно п.2.5. договору № 51000 обслуговування передбачає направлення клієнтом до банку дистанційних розпоряджень щодо проведення операцій за рахунками клієнта, відкритими за договором № 764 та їх обробку банком.

25.03.2015 р. позивач доручив відповідачу перерахувати в межах коштів на рахунку № 260045100001 грошові кошти для здійснення бюджетного платежу на загальну суму 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 54 від 25.03.2015 року на суму 50000,00 грн.

31.03.2015 р. позивач доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку №260045100001 грошові кошти для ведення господарської діяльності на загальну суму 841000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 55 від 31.03.2015 р. на суму 300 000,00 грн. та № 56 від 31.03.2015 р. на суму 541 000,00 грн. 30.04.2015 р., які були відхилені банком з поміткою Відхилений - Згідно Інструкції № 22 збіг строку платежу.

08.04.2015 р. позивач доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку №260045100001 грошові кошти для ведення господарської діяльності на загальну суму 1319500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 57 від 08.04.2015 р. 08.05.2015р., яке було відхилено банком з поміткою Відхилено - відмова.

21.04.2015 р. позивач доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку №260045100001 грошові кошти для ведення господарської діяльності на загальну суму 627000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням: № 58 від 21.04.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 59 від 21.04.2015 р. на суму 127 000,00 грн.; № 60 від 21.04.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 61 від 21.04.2015 р. на суму 150 000,00 грн. та № 62 від 21.04.2015 р. на суму 150 000,00 грн.

30.04.2015 р. позивач доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку №260045100001 грошові кошти для ведення господарської діяльності на загальну суму 537 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 63 від 30.04.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 64 від 30.04.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 65 від 30.04.2015 р. на суму 100 000,00 грн. та № 66 від 30.04.2015 р. на суму 137 000,00 грн. 02.06.2015 р., які були відхилені банком з поміткою Відхилений - Згідно Інструкції № 22 збіг строку платежу.

05.06.2015 р. позивач доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку №260045100001 грошові кошти для ведення господарської діяльності на загальну суму 2 698 100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням: № 67 від 05.06.2015 р. на суму 300000,00 грн.; № 68 від 05.06.2015 р. на суму 541 000,00 грн.; № 69 від 05.06.2015 р. на суму 600 000,00 грн.; № 70 від 05.06.2015 р. на суму 719 500,00 грн.; № 71 від 05.06.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 72 від 05.06.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 73 від 05.06.2015 р. на суму 100 000,00 грн. та № 74 від 05.06.2015 р. на суму 137 600,00 грн. 06.07.2015 р., які були відхилені банком з поміткою Відхилений - збіг строку платежу .

06.07.2015 р. позивач доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку №260045100001 грошові кошти для ведення господарської діяльності на загальну суму 2 698 100,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 75 від 06.07.2015 р. на суму 137 600,00 грн., № 76 від 06.07.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 77 від 06.07.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 78 від 06.07.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 79 від 06.07.2015 р. на суму 719 500,00 грн.; № 80 від 06.07.2015 р. на суму 600 000,00 грн.; № 81 від 06.07.2015 р. на суму 541 000,00 грн.; та № 82 від 06.07.2015 р. на суму 300 000,00 грн.

Платіжне доручення № 75 від 06.07.2015р. було відхилене банком за заявою клієнта, а інші платіжні доручення банком не виконані.

08.07.2015 р. позивач доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку № 260045100001 грошові кошти для ведення господарської діяльності на загальну суму 137300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 83 від 08.07.2015 р.

Спірні платіжні доручення надсилались в банк за допомогою Системи дистанційного обслуговування FC BUSINESS.

Одержання відповідачем на виконання спірних платіжних доручень підтверджено копіями платіжних доручень на паперових носіях з відміткою банку про їх одержання та витяги з Системи FC BUSINESS про відхилення платіжних доручень: № 55 від 31.03.2015 р., № 56 від 31.03.2015р., № 57 від 08.04.2015 р., № 63 від 30.04.2015 р., № 64 від 30.04.2015 р., №65 від 30.04.2015 р., № 66 від 30.04.2015 р., № 67 від 05.06.2015 р.,№ 68 від 05.06.2015 р., №69 від 05.06.2015 р., № 70 від 05.06.2015 р., № 71 від 05.06.2015 р., № 72 від 05.06.2015 р., №73 від 05.06.2015 р., № 74 від 05.06.2015 р., № 75 від 06.07.2015 р.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України передбачає вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 341 ГК України установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

При безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника (ч. 4 ст. 341 ГК України).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 1.15. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, (далі - Інструкція) доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України. За несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку (п. 2.19. Інструкції).

Згідно з п. 1.4. Інструкції операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується (п. 3.5. Інструкції).

Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень (п. 3.6. Інструкції).

В порушення умов договору, станом на 06.08.2015 р. відповідачем невиконані платіжні доручення на загальну суму 3 374 800,00 грн., а саме: № 54 від 25.03.2015 р. на суму 50 000,00 грн.; № 58 від 21.04.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 59 від 21.04.2015 р. на суму 127 000,00 грн.; № 60 від 21.04.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 61 від 21.04.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 62 від 21.04.2015 р. на суму 150 000,00 грн. ; № 76 від 06.07.2015 р. на суму 100 000,00 грн.; № 77 від 06.07.2015р. на суму 150 000,00 грн.; № 78 від 06.07.2015 р. на суму 150 000,00 грн.; № 79 від 06.07.2015 р. на суму 719 500,00 грн.; № 80 від 06.07.2015 р. на суму 600 000,00 грн.; № 81 від 06.07.2015 р. на суму 541 000,00 грн.; № 82 від 06.07.2015 р. на суму 300 000,00 грн. та № 83 від 08.07.2015р. на суму 137 300,00 грн.

Згідно виписки по особовому рахунку за період з 25.03.2015 р. по 07.07.2015 р. на рахунку позивача було достатньо коштів для виконання банком поданих позивачем спірних платіжних доручень.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що він не має законних підстав виконувати платіжні доручення, строк дії яких минув, оскільки спірні платіжні доручення прийняті банком до виконання у день їх виписки, що узгоджується з положеннями п. 3.5. Інструкції. Безпідставне прострочення виконання спірних платіжних доручень допущене з вини самого відповідача, а тому не звільняє його від обов'язку щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст.49 ЦК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволенні місцевим господарським судом у повному обсязі, а тому твердження скаржника про невірне встановлення господарським судом розміру судового збору безпідставне.

Твердження скаржника щодо відсутності повноважень у представника позивача ОСОБА_3 спростовується доказами наявними в матеріалах справи, зокрема, копією статуту позивача, наказом № 01-вк від 19.05.2014 р. про призначення директором ОСОБА_4, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довіреністю №13/03-15 від 13.03.2015 р.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо не з'ясування господарським судом усіх обставин справи, а саме щодо зобов'язання банк розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування, оскільки зазначені вимоги не були предметом позовних вимог.

Щодо посилання скаржника на те, що між сторонами у даній справі склались зобов'язальні правовідносини на підставі спірного договору, які носять майново-грошовий характер, а отже позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядженням належними йому коштами, а відповідач є боржником у спірних правовідносинах, а тому вказані вимоги підпадають під обмеження, встановлені положеннями п.п.1,2 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів враховує таке.

Згідно п.п.1,2 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 р. № 171 у АТ "Банк "Фінанси та Кредит" запроваджено тимчасову адміністрацію з 18.09.2015 р. по 17.12.2015 р. (включно).

Отже, на час звернення позивача до господарського суду з даним позовом, а також на час прийняття оскаржуваного рішення, тимчасова адміністрація запроваджена не була, а тому вимоги позивача не підпадають під обмеження, встановлені п.п.1,2 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Дніпропетровське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2015 р. у справі № 904/6159/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Постанова складена в повному обсязі 30.10.2015 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_5