Рішення № 52953699, 22.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015 Справа № 908/5014/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька пивна компанія, м.Запоріжжя,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про стягнення 17350,01 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.01.2015 р.;

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізька пивна компанія з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення вартості неповернутого майна у розмірі 17 350,01 грн. з урахуванням ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.08.2011 р. між ТОВ «Запорізька пивна компанія» (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір поставки продукції № ЗПК-1358 (пива та напоїв). З метою популяризації, демонстрації та реалізації продукції, яка виробляється/реалізується ПАТ «Оболонь» та його корпоративними підприємствами, та яка поставляється відповідачу за договором поставки між позивачем та відповідачем, за погодженням з власником майна, що орендується ПАТ «Оболонь», був укладений договір суборенди майна № 18935 З-03049 від 11.06.2013 р., на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування, а відповідач прийняв торгово-рекламне обладнання на суму 13 583,34 грн., що з урахуванням ПДВ складає 16 300,01 грн. Також між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № З-00040, на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування обладнання на суму 1050,00 грн. У звязку з розірванням договору поставки позивач направив відповідачу вимогу про повернення переданого йому в користування обладнання або сплату його вартості. Оскільки відповіді на дану вимогу позивач не отримав, він звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вартості неповернутого майна в розмірі 17 350,01 грн. з ПДВ.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 611, 615 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2015 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/121/15 та призначено розгляд справи на 22.10.2015р.

В судовому засіданні 22.10.2015р. був присутній представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач не надав відзиву на позов, не направив у судове засідання свого представника, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1, 69104). Господарську діяльність відповідача не припинено, що підтверджується витягом з цього реєстру станом на 11.09.2015 р. Дана ухвала повернулась до суду з відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто питання про відкладення розгляду справи вирішується судом з огляду на наявність обставин, які перешкоджають вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи і розгляд справи можливий без присутності в судовому засіданні представника відповідача.

В судовому засіданні 22.10.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

10.08.2011 р. товариством з обмеженою відповідальністю Запорізька пивна компанія (постачальник, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) укладено договір поставки продукції № ЗПК-1358, відповідно до п. 1 якого постачальник зобовязаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобовязується своєчасно приймати цю продукцію, сплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Під терміном продукція в даному договорі сторони розуміють пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ЗАТ «Оболонь», ДП «Пивоварня Зіберта», ВАТ «Охтирський пивоварний завод», ДП «Красилівське», ЗАТ «Бершадський пиво комбінат» та ВАТ «Севастопольський пиво безалкогольний завод» (п. 2 договору).

Відповідно до п. 6 договору він вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2011 р. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах.

Сторони погодили в п. 7 договору, що цей договір може бути достроково розірваним за вимогою однієї із сторін при умові виконання своїх зобовязань за цим договором. Сторона, що вимагає розірвання цього договору, зобовязана письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання цього договору.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, договір поставки виконувався сторонами та у звязку з відсутністю заперечень сторін щодо проводження дії договору, автоматично пролонгірувався на наступний термін.

11.06.2013 р. сторонами був укладений договір суборенди майна № 18935 З-03049, відповідно до якого орендар (позивач) передав суборендареві (відповідачу) у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар прийняв за актом прийому-передачі від 11.06.2013 р. торгово-рекламне обладнання: пристрої для розливу пива «Пегас», Тайфун-90 М № 86361 (4с, п/1кол4с, 4кр, 4мед, 1 каплсб, 1) на суму 13 583,34 грн. без ПДВ (надалі іменується «майно»), місцезнаходженням якого є м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 68, кафе «Орел», та зобовязався сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 3.1 договору суборенди, розмір орендної плати за користування однією одиницею майна становить 1 грн. (з урахуванням ПДВ) за один календарний рік.

Даний договір укладений сторонами строком на 1 календарний рік (п. 7.2 договору суборенди).

В пп. 7.4.2 п. 7.4 договору суборенди сторони погодили, що даний договір припиняє свою дію достроково у випадку припинення дії укладеного між орендарем та суборендарем договору купівлі-продажу (договору поставки) продукції, що виробляється/реалізується виробником та його корпоративними підприємствами. Датою закінчення дії даного договору в такому випадку вважатиметься дата припинення дії відповідного договору купівлі-продажу (договору поставки продукції).

За умовами п. п. 2.3, 2.4 договору суборенди майно повинно бути повернуто суборендарем та прийнято орендарем/власником протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового). Факт повернення майна із суборенди підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника.

Пунктом 6.2 договору суборенди встановлено, що у випадку неповернення майна у відповідності з п. 2.3 даного договору, суборендар зобовязаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою безпосередньо власнику) вартість майна, вказану в п. 1.2 даного договору (або в специфікації), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником.

Також сторонами був укладений договір № З-00040 від 10.08.2011 р., предметом якого є оренда обладнання Клещ 250 вартістю 1 050,00 грн., яке було надано в приміщення орендаря (відповідача) за адресою м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 68, кафе «Орел». Дане обладнання передано відповідачу в користування за актом приймання-передачі від 10.08.2011 р. Відповідно до п. 4.1 договору оренди орендна плата за обладнання складає 1 грн. на рік, в т.ч. ПДВ. За умовами п. 3.6 договору оренди у випадку письмової вимоги орендодавця орендар зобовязаний в одноденний термін повернути орендоване обладнання, після чого договір вважається розірваним. У випадку неповернення в зазначений строк орендар протягом 15 діб зобовязаний сплатити орендодавцю вартість обладнання, вказану в п. 1.1.

Згідно пояснень представника позивача, у звязку з тим, що відповідач перестав замовляти у позивача продукцію, позивач направив відповідачу лист вих. № 337 від 11.06.2015 р. про розірвання договору поставки продукції від 10.08.2011 р. № ЗПК-1358, починаючи з 21-го календарного дня з моменту отримання даного повідомлення. Також просив вважати припиненими укладені між сторонами договори оренди та суборенди майна і просив повернути передане майно або відшкодувати його вартість на загальну суму 17 350,01 грн. з ПДВ. Дане повідомлення відправлено відповідачу 12.06.2015 р., що підтверджується фіскальним чеком від 12.06.2015 р. № 844 та списком № 844 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Оскільки позивач не отримав відповіді на даний лист, він звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості неповернутого обладнання в загальному розмірі 17 350,01 грн. з урахуванням ПДВ.

Спірні правовідносини сторін врегульовані договорами № З-00040 від 10.08.2011 р. та №18935 З-03049 від 11.06.2013 р., які за своїм змістом є договорами оренди майна.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частинами 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За умовами укладених між сторонами договорів, дія договору суборенди припиняється у звязку з припиненням дії основного договору купівлі-продажу (поставки), а дія договору оренди припиняється після отримання вимоги орендодавця про повернення майна.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 3.6 договору оренди № З-00040 від 10.08.2011 р. відповідач не повернув в одноденний термін орендоване обладнання позивачу та не відшкодував орендодавцю протягом 15 діб вартість обладнання, вказану в п. 1.1, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1 050,00 грн.

Також в порушення п. 2.3 договору суборенди майна № 18935 З-03049 від 11.06.2013р. відповідач не повернув позивачу орендоване майно протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії договору та не відшкодував позивачу відповідно до п. 6.2 договору вартість цього майна з урахуванням ПДВ, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 16 300,01 грн. з ПДВ.

Загалом сума заборгованості складає 17 350,01 грн.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів повернення майна або сплати його вартості позивачу. Також не надано обґрунтованих заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості неповернутого обладнання в сумі 17 350,01 грн. предявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 69118, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька пивна компанія (вул. ОСОБА_3/вул. Грязнова, 40/7, прим. 37, м.Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 37407653, р/р 26008045758001 в АТ «АБ ТАСкомбанк» м. Київ, МФО 339500) основний борг в розмірі 17 350,01 грн. (сімнадцять тисяч триста пятдесят грн. 01 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 26.10.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.