Ухвала суду № 52953038, 12.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/22323/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Київської регіональної митниці

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012

у справі № 2а-9376/11/2670

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

до Київської регіональної митниці

про скасування повідомлення -рішення форми «Р», -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р» від 16.06.2011 №127 про нарахування Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» податкових зобов?язань на загальну суму 17491,16 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства з питань митної справи при декларуванні наступних товарів: вітамінно-мінеральних препаратів «Гінсомін» та «Бодимарин» за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажно-митними деклараціями; «ліки для людей: Ідеос» за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажно-митними деклараціями, за результатами якої складено акт №н/20/11/100000000/21568905 від 13.05.2011.

За висновками акта перевірки позивачем невірно задекларовані товари «Бодимарин», «Ідеос» та «Гінсомін» за кодом УКТ ЗЕД 3004 50 10 00 (ставка мита 0%), що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті мита. На думку контролюючого органу, вищезазначений товар повинен декларуватись за кодом 2106 90 92 00 (ставка мита 8%), оскільки даний товар не можна вважати лікарським засобом.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 16.06.2011 № 127 про нарахування податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, на загальну суму 17491,16 грн., у т.ч. за основним платежем 13992,93 грн., за штрафними санкціями 3498,23 грн.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України).

У пункті 19 зазначеної статті Митного кодексу України міститься визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За пунктом 10.3 статті 10 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Згідно зі статтею 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун