Ухвала суду № 52952820, 19.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/81199/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Лопатинської Є.Г.

представника відповідача Плужнік К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012

у справі № 0670/12393/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шляхи Полісся»

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 05.12.2011 № 0013972320.

Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що викладені судами висновки не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні здійснено заміну сторони у справі - Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби правонаступником - Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2011 № 0013972320 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 535382, в т.ч. 512829 грн. за основним платежем та в сумі 22533 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугували висновки документальної виїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства за травень 2011 року за операціями з ТОВ «Крембітпостач», ТОВ «Роусь» та за серпень 2011 року з ТОВ «С.К.М.Груп», викладені в акті від 14.11.2011 № 1841/23-20/05-53/03448563.

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за господарськими операціями, які не підтверджені первинними документами: товарно-транспортними накладними, дорожніми листами та актами прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг, що підтверджують транспортування та отримання товару і послуг. При цьому відповідач залишає поза увагою надані позивачем товарно-транспортні накладні, посилаючись на те, що в них не зазначено, що позивач є вантажоодержувачем, замовником чи перевізником.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту слід застосовувати положення ст. 198 Податкового кодексу України.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, придбання товарів (послуг) з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

З положень п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути підтверджений податковою накладною.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Таким чином, всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають наведеним вище вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Деякі дефекти в оформленні документів (зокрема недоліки при їх заповненні),за наявності інших первинних документів, якими підтверджується факт поставки платником податку товарів, не можуть розглядатися як підстави для позбавлення такого платника права на нарахування податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій досліджено первинні документи: договори поставок, видаткові накладні, податкові накладні і в результаті оцінки таких доказів як належних судами встановлено, що господарські операції мали реальний характер. Первинні документи були оцінені судами як такі, що відповідають дійсності. Судами встановлено, що первинні документи, якими підтверджується поставка товарів - видаткові і податкові накладні не мають недоліків.

Зважаючи на надану судами правову оцінку встановленим обставинам, діючи в межах перегляду судом касаційної інстанції касаційної скарги, встановлених у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун