Ухвала суду № 52952719, 28.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року м. Київ К/800/823/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Голубєвої Г.К.,

Вербицької О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській областіна постановуСумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 рокута ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 рокуу справі№818/5208/13-аза позовомДержавної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ук.Аз.Дружба»пронарахування податкових зобов'язань та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в м. Суми Державної податкової адміністрації, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Сумах) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила нарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ук.Аз.Дружба» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Ук.Аз.Дружба») за результатами планової виїзної перевірки, зафіксованими в акті від 08 квітня 2013 року №1190/2230/35906971 податкові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 422501 грн., із них основного платежу 281667 грн., штрафні санкції у розмірі 140834 грн.; зобов'язати відповідача сплатити зазначену суму податкового зобов'язання та відкоригувати від'ємне значення об'єкта оподаткування у результаті застосування звичайних цін, в розмірах визначених ДПІ у м. Сумах - зменшити суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І-ІV квартал 2012 року на суму 1085476 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року і постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 18 лютого 2013 року по 01 квітня 2013 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ук.Аз.Дружба» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 08 квітня 2013 №1190/2230/35906971/19.

Під час перевірки виявлено допущення відповідачем вимог:

підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.71 пункту 14.1 статті 14, пункту 39.10 статті 39, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.6, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпунктів 153.2.1, 153.2.2, 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень, серпень, жовтень 2012 р. на суму 97166 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 2456799 грн., в тому числі за 2012 р. на суму 2456799 грн., за ІІІ квартали 2012 р. на суму 963797 грн., за півріччя 2012 р. на суму 416907 грн.;

пункту 39.10 статті 39, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ у розмірі 282080 грн., в тому числі за березень 2012 р. у сумі 281667 грн., за липень 2012 р. у сумі 413 грн. і зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту в сумі 25819 грн., зменшення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду за грудень 2012 р., яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 15528 грн.

У зв'язку з виявленням зазначених порушень ДПІ у м. Сумах 25 квітня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000282230, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 422501 грн.

№0000312230, яким відповідачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1085476 грн.

У зв'язку з оскарженням відповідачем зазначених податкових повідомлень - рішень в адміністративному порядку, відповідно до статті 39 Податкового кодексу України податковим органом подано відповідний позов до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про недоведення позивачем факту порушення відповідачем як платником податку на прибуток норм законодавства, у зв'язку з чим підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток та здійснення коригування показників податкової звітності шляхом зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 року, відсутні.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В акті перевірки зазначено, що в результаті аналізу господарських операцій з купівлі - продажу цукру між позивачем та його контрагентом, співставлення ціни, за якою ТОВ «Ук.Аз.Дружба» здійснювало купівлю та продаж цукру, із середніми цінами, які діяли на внутрішньому ринку України, встановлено відхилення договірної ціни від звичайної більш ніж на 20 відсотків.

У період, за який податковим органом проведено перевірку та виявлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, спірні правовідносини підпадали під регулювання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №334/94-ВР) та Податкового кодексу України у відповідній редакції (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу, застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом України № 334/94-ВР, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними. Важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди здійснили оцінку наданих податковим органом документів, на обґрунтування заниження позивачем ціни купівлі та продажу цукру, та дійшли висновку про їх неналежність, оскільки висновки позивача не враховують суттєві умови договорів відповідача, що впливають на ціноутворення. Крім того, із інформації, яка міститься у листі Департаменту агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації від 20 березня 2013 року № 01-19/810, неможливо встановити врахування в середніх цінах на цукор на внутрішньому ринку України податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі №818/5208/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Г.К. Голубєва

О.В. Вербицька