Ухвала суду № 52952715, 27.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року м. Київ К/800/32066/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Кравцова О.В.; Мороза В.Ф.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до Приватного акціонерного товариства «Райагробуд» про стягнення заборгованості, що переглядається за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Райагробуд» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У березні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області (далі - Управління ПФ) звернулося до суду з позовом до ПАТ «Райагробуд» (далі - Товариство) про стягнення заборгованості.

Зазначали, що Товариство зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) колишнім працівникам.

Посилаючись на те, що Товариство має заборгованість з відшкодування пенсії за лютий 2015 року у розмірі 844,96 грн, просили стягнути вказану суму з відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 14 серпня 2011 року Управлінням ПФ ОСОБА_4 призначена пенсія за віком за Списком № 2 на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ПАТ «Райагробуд» від 10 червня 2011 року № 7 про підтвердження роботи на посаді електрозварника з 28 вересня 1979 року по 13 січня 1987 року, з 19 березня 1987 року по 25 вересня 1987 року (7 років 9 місяців 23 дні) та ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» від 8 червня 2011 року № 204 про підтвердження роботи на посаді електрогазозварника з 5 жовтня 1987 року по 31 липня 1992 року (4 роки 9 місяців та 27 днів).

В лютому 2015 року Товариство отримало від Управління ПФ розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на лютий 2015 року у сумі 844,96 грн для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_4 за рахунок підприємства.

Задовольнивши позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимоги Управління ПФ про покриття витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах є правомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі ? Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б»?«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до положень якого позивач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»?«з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, від 17 грудня 2013 року № 21-453а13 і колегія суддів бере її до уваги.

Крім того, доводи відповідача щодо неправомірного призначення Управлінням ПФ пільгової пенсії ОСОБА_4 спростовується постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року, якими відмовлено Товариству у задоволенні позову до Управління ПФ про визнання протиправним та скасування рішення про призначення пільгової пенсії ОСОБА_4 за рахунок Товариства, визнання протиправним розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії.

Рішення мотивовані тим, що ОСОБА_4 має право на призначення пенсії згідно з нормами пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII. При цьому, встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій відшкодовують підприємства, які видавали пільгові довідки за фактично відпрацьований період ОСОБА_4, а саме ПАТ «Райагробуд» - 61,4%, ПСК «Хлібокомбінат Скадовського РАЙСТ» - 38,6%.

Доводи, викладені в касаційній скарзі повторюють зазначені у позові і були належним чином досліджені та оцінені судами, вони не спростовують та не дають підстав вважати рішення судів такими, що винесені з порушеннями норм процесуального або матеріального права.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Райагробуд» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

О.В.Кравцов

В.Ф.Мороз