Ухвала суду № 52945631, 27.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8219/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаря представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 № 0001921701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 28.08.2014 по 03.09.2014 головним державним ревізором-інспектором ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків фізичної особи ОСОБА_7 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, а саме: декларація про одержані доходи за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 з показниками фінансово-господарської діяльності до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві позивачем не подавалася; пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 та пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме: позивачем не задекларовано у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік отримано суму додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором у розмірі 25 506 545,48 грн. та не сплачено (перераховано) до бюджету податок з доходів фізичних осіб з отриманого додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором в 2013 році.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 03.09.2014 № 95/26-50-17-01/НОМЕР_2 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 № 0001921701, яким ОСОБА_7 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 5 420 024,18 грн., в тому числі за основним платежем - 4 335 883,34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 084 140,84 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, посилаючись на те, що сумою додаткового блага є лише сума кредиту без відсотків, пені та комісії за користування кредитом.

Відмовляючи у задоволенні даного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зобов'язаний самостійно сплатити податок з доходів у вигляді додаткового блага шляхом прощення боргу та відобразити їх у річній податковій декларації.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Зі змісту акту перевірки від 03.09.2014 № 95/26-50-17-01/НОМЕР_2 вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем за 2013 рік не сплачено податок з доходів фізичних осіб, які склали 25 506 647,48 грн. у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кредитні ініціативи» 28.11.2012 уклало з ТОВ «Вектор Плюс» договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги до гр. ОСОБА_7 за кредитним договором від 09.11.2006 № 729-Ф.

Відповідно до додаткового договору від 13 листопада 2013 року до кредитного договору від 09 листопада 2006 року про припинення зобов'язання переданням відступного, укладеного між ТОВ «Кредитні ініціативи», який набув статус кредитора за кредитним договором від 09 листопада 2006 року на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року, та ОСОБА_7 (боржник), сторони дійшли домовленості про припинення первісних зобов'язань боржника, які виникли на підставі кредитного договору; первісні зобов'язання припиняються передаванням боржником кредиторові відступного; з дати отримання коштів, переданих в якості відступного в сумі 5 663 068,50 грн., за рішенням кредитора здійснюється анулювання залишку боргу за кредитним договором у сумі 25 506 647,48 грн.

Згідно з повідомленням ТОВ «Кредитні ініціативи» від 13 листопада 2013 року після сплати ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 5 663 068,50 грн. в рахунок сплати заборгованості, було прийнято рішення про анулювання залишку боргу та вказано, що позивачем отримано дохід у вигляді прощення боргу в сумі 25 506 647,48 грн.

За інформацією центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб сума прощеного боргу ОСОБА_7 включена ТОВ «Кредитні ініціативи» до податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку форми №1 ДФ за 4 квартал 2013 року з кодом доходу «додаткове благо».

Зазначені вище обставини щодо списання залишку суми боргу у розмірі 25 506 647,48 грн., повідомлення про анулювання боргу та включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, позивачем визнаються.

Згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

На підставі пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані, зокрема: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем отримано додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» за його самостійним рішенням.

Так, ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» включило суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку.

Однак, позивач самостійно не сплатив податок з доходу, отриманого як додаткове благо.

Крім цього, позивачем не надано доказів, які б підтверджували подання ним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік із відображенням доходу у вигляді додаткового блага - прощеної суми боргу у розмірі 25 506 647,48 грн. та доказів сплати відповідної суми податку, що свідчить про обґрунтованість висновків акта перевірки та збільшення суми грошового зобов'язання.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 № 0001921701 є таким, що прийняте в межах повноважень і в спосіб, передбачений діючим законодавством України.

Разом з тим, колегія суддів критично оцінює посилання позивача про те, що сумою додаткового благає може бути лише сума кредиту без відсотків, пені та комісії, оскільки підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України не ставить обов'язок платника податку сплатити відповідну суму податку в залежність від виду боргу, який анулюється кредитором.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог даного адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 28.10.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.