Ухвала суду № 52945588, 29.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1192/15 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губська О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В :

Черкаський МЦЗ звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 18283 грн. 48 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 27.06.2002 р. ОСОБА_2 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості в пошуках роботи. 04.07.2002 р. ОСОБА_2 подано заяву про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначено, що останній в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

04.07.2002 р. відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

05.07.2002 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою до директора Черкаського міського центру зайнятості з проханням направити його на перенавчання за професією лицювальник (сухим методом). 10.07.2002 між Черкаським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 укладено договір № 681 на професійне навчання і працевлаштування.

Наказом Черкаського міського центру зайнятості № 1311 від 19.12.2002 р. ОСОБА_2 було знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням безробітного за направленням служби зайнятості з 19.12.2002 р.

За період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 04.07.2002 по 19.12.2002 р. ОСОБА_2 було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 251,65 грн., вартість навчання ОСОБА_2 склала 392,32 грн., загальна сума матеріального забезпечення гр. ОСОБА_2 склала 643,97 грн.

27.11.2012 р. ОСОБА_2 повторно звернувся до Черкаського міського центру зайнятості в пошуках роботи. 04.12.2012 р. ОСОБА_2 на підставі поданої заяви (в якій він знову вказав, що не зареєстрований як фізична особа-підприємець) був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю у відповідності до п.п. 1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону № 1533 та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ130916 від 16.09.2013 р. ОСОБА_2 було знято з обліку у зв'язку з працевлаштуванням безробітного за направленням служби зайнятості з 16.09.2013 р.

За період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 04.12.2012 р. по 16.09.2013 р. ОСОБА_2 виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 17608,08 грн.

06.03.2015 р. ОСОБА_2 втретє звернувся до Черкаського міського центру зайнятості в пошуках роботи. Того ж дня у зв'язку з відсутністю підходящої роботи ОСОБА_2 було надано статус безробітного згідно ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення".

13.03.2015 р. ОСОБА_2 на підставі поданої заяви (в якій він знову вказав, що не зареєстрований як фізична особа-підприємець) було призначено виплату допомоги по безробіттю у відповідності до п.п. 1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону № 1533 та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

07.04.2015 р. при наступному відвідуванні Черкаського міського центру зайнятості ОСОБА_2 спеціалістом Черкаського міського центру зайнятості в рамках електронного обміну інформацією з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було встановлено, що відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 24.07.1995 р. по 24.03.2015 р.

Наказом Черкаського міського центру зайнятості № 192 від 07.04.2015 р. наказано відповідачу повернути матеріальне забезпечення в загальній сумі 18283,48 грн. (а. с. 16).

Відомості про оскарження даного наказу відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців (далі - Закон № 5067).

Згідно зі статтею 2 Закону № 5067 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до частин другої, третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі - Закон № 1533) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 р. фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 23.03.2015 р. такий запис до відомостей Реєстру внесено не було.

В той же час, на момент винесення рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2002 р. № 13/48 відносини з припинення суб'єктів підприємницької діяльності регулювалися Положенням «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності» від 25 травня 1998 р. № 740 (далі - Положення).

У відповідності до п. 37 Положення скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Положенням передбачалася необхідність вчинення підприємцем певних дій в процедурі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця шляхом подання зазначеного пакету документів навіть за обставин, коли така діяльність припинена на підставі рішення суду.

Тим більше, таке зобов'язання по відношенню до ОСОБА_2 містилось у резолютивній частині рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2002 р. № 13/48.

В той же час, матеріали справи не свідчать, що вказане судове рішення виконано ОСОБА_2 належним чином.

Натомість, з копії реєстраційної справи, що наявна в матеріалах адміністративної справи, вбачається, що відповідачем подано державному реєстратору копію зазначеного судового рішення разом з реєстраційною карткою для внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності лише 24.03.2015 року, після чого в Реєстр було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, колегія суддів оцінюючи правомірність задоволення позовних вимог про стягнення допомоги по безробіттю, починаючи з 2002 року, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що моментом виявлення факту надання відповідачем недостовірних даних є 07.04.2015 р., що підтверджується актом перевірки № 43 (а. с. 15).

Так з вказаного акту вбачається, що підставою для проведення звірки була інформація ЄДРС про наявність у позивача свідоцтва фізичної особи - підприємця з 1995 року.

В той же час, встановлюючи в межах правового поля факт можливості у позивача дізнатися про дану обставину раніше, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Вказана норма діяла у всіх періодах, коли відповідач мав статус безробітного.

Таким чином, обов'язок повідомлення обставин, що перешкоджають набуттю статусу безробітного, законодавством покладено на відповідача, а отже, можливість дізнатися позивачем про існування певних обставин не може бути підставою для залишення позовних вимог без розгляду.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.