Ухвала суду № 52945527, 28.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа: № 826/13649/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( далі - позивач ) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( далі - відповідач ) про стягнення податкового боргу в розмірі 20648,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг у розмірі 20648,75 грн.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності в неї спірної суми податкового боргу, а тому такий борг підлягає стягненню з неї.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Податковим кодексом України ( далі - ПК України ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У п. 54.5 ст. 54 ПК України визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України визначено, що в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, законодавством регламентовано обов'язок платників податків своєчасно та в повному обсязі сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а контроль за своєчасністю надходження до бюджету таких платежів здійснюється відповідними територіальними органами ДФС України, які в разі невиконання платниками податків вказаних зобов'язань уповноважені звертатися до суду з вимогами про стягнення з боржника суми податкового боргу.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець ( далі - ФОП ОСОБА_2 ) та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( далі - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві ).

Позивачем було проведено документальну виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 02.08.2013 р. № 675/26-51-17-01/НОМЕР_1.

На підставі та на виконання зазначеного акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. № 0002701710/2210, № 0002691710/2209, №0002681710/2207.

Податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. № 0002701710/2210 та №0002691710/2209 оскаржені ФОП ОСОБА_2 до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року у справі № 826/15263/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, було визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. №0002691710/2209, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Далі, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві було виставлено ФОП ОСОБА_2 податкову вимогу від 15.12.2014 р. № 1769-25, якою відповідачу визначено до сплати суму податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 28.08.2013 р. № 0002701710/2210 на суму 20138,75 грн. та №0002681710/2207 на суму 510,00 грн. і загалом складає 20648,75 грн.

Зазначена податкова вимога відповідачем виконана не була, що стало підставою для звернення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві до суду з даним адміністративним позовом.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що спірна сума податкової заборгованості у розмірі 20648,75 грн. є узгодженою та не була сплачена відповідачем у добровільному порядку, а отже, у даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення позовних вимог податкового органу про її стягнення.

Доводи апелянта про те, що нею було подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 826/15263/13-а в частині відмови у задоволенні її вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. № 0002701710/2210 і Вищим адміністративним судом України наразі відкрито касаційне провадження, колегія суддів вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції на момент звернення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві до суду з даним адміністративним позовом, на час його розгляду судом першої інстанції та на момент розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 набрали законної сили, а отже, сума податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2013 р. № 0002701710/2210, є узгодженою і підлягає сплаті.

Посилання апелянта на те, що в разі задоволення Вищим адміністративним судом України її касаційної скарги у справі № 826/15263/13-а зникнуть праві підстави для стягнення з неї спірної суми податкового боргу, апеляційний суд вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Крім того, судова колегія відзначає, що зазначена спірна сума податкового боргу складається не тільки з податкового зобов'язання, визначеного апелянту податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2013 р. № 0002701710/2210, а й податкового боргу, який виник на підставі іншого податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. № 0002681710/2207, що не є предметом судового розгляду у справі № 826/15263/13-а.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову та вважає, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення виготовлено, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, 29.10.2015 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.