Ухвала суду № 52945387, 28.10.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року справа №805/2011/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Казначеєва Е.Г., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 р. у справі № 805/2011/15-а (головуючий І інстанції Кірієнко В.О.) за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 у розмірі 621 673,60 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат, в якому з урахуванням уточнення просило, стягнути заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 у розмірі 621673,60 грн. за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року включно за Списком № 2 у розмірі 621673, 60 грн.

За таких обставин, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції стягнув з Публічного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат на користь Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 621673 грн. 60 коп.

Відповідач не погоджуючись частково з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначену на пільгових умовах ОСОБА_2 на суму 10139,70 гривень., оскільки останньому державна пільгова пенсія за вислугою років за Списком № 2 призначена за п. а ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

27 жовтня 2015 року до суду надійшло клопотання від Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про зупинення розгляду справи, у звязку із участю представника відповідача у іншому судовому засіданні.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні, оскільки ч. 1 ст. 156 КАС України чітко передбачені підстави для зупинення та серед них відсутні зазначені відповідачем обставини.

Частина 2 ст. 156 КАС України передбачає інші обставини, на підставі яких суд має право зупинити провадження у справі.

Тобто, зупинення провадження у справі № 805/2011/15-а у даному випадку є правом суду, а не його обовязком.

Також, колегія суддів зазначає, що апелянт є юридичною особою і мав можливість направити до суду іншого представника для представництва інтересів останнього, однак цього не зробив.

Крім того, явка відповідача не визнавалась судом обовязковою.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство Великоанадольський вогнетривкий комбінат зареєстровано в якості юридичної особи та платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788 XII. Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було виплачено пенсію.

Позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, відносно працівників відповідача за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року на загальну суму 621673,60 грн.

В підтвердження розміру призначеної і фактично отриманої пенсії по пенсіонерам, позивачем надані довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії (т.1 а.с.106-250).

Як вбачається з апеляційної скарги позивач не погоджується з постановою суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, призначену на пільгових умовах ОСОБА_2 на суму 10139,70 гривень. В іншій частині постанова суду першої інстанції позивачем не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( далі - № 1788-ХІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» статті 13 Закону), за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» статті 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» статті 13 Закону).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року ( далі Інструкція).

Згідно з пунктом 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Крім того, зазначений висновок підтверджено постановою Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року у справі № 21-62а11, постановою Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 21-250а12, постановою Верховного Суду України від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (Список № 2), обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам покладено законом на відповідача.

Стосовно посилання відповідача на необґрунтоване задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначену на пільгових умовах ОСОБА_2 на суму 10139,70 гривень, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи дійсно наявна довідка Публічного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" № 235 від 29.11.2011 року на підставі якої ОСОБА_2 обчислено пільговий стаж роботи, яка видана відповідачем з урахуванням Наказу від 18.04.1994 року за № 97 «Про проведення атестації робочих місць по підприємству» та в якій зазначено підставу п. «а» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ ( т. 2 а.с. 228).

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що наявність в довідці посилання на п. «а» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ не свідчить про призначення та отримання вказаною особою пенсії на підставі вказаної норми.

Відповідно до матеріалів справи та заперечень на апеляційну скаргу, УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області громадянину ОСОБА_2 (машиніст локомотива, машиніст тепловозу залізничного цеху) призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, що спростовує посилання відповідача на призначення вказаній особі пенсії на підставі п. «а» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ ( т. 3 а.с. 146).

Таким чином, відповідач довідкою № 235 від 29.11.2011 року підтвердив наявність у ОСОБА_2 стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до п. «б» ст.13 Закону № 1788-ХІІ за якою вказаній особі і було призначено пенсію.

Доказів того, що позивачем ОСОБА_2 призначена пенсія за п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем не надано.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь Управління пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з»статті 13 Закону № 1788-ХІІ за Списком № 2 за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року у розмірі 621673 грн. 60 коп.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 р. у справі № 805/2011/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 р. у справі № 805/2011/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: С.В. Жаботинська

Судді: Е.Г. Казначеєв

ОСОБА_3