Ухвала суду № 52945278, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 804/19343/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі №804/19343/14 за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, про визнання протиправними дій та скасування постанови , -

в с т а н о в и в :

24.11.2014 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулась до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_1, від 06.11.2014 року про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 1 675,64 грн. у виконавчому провадженні ВП № 43543419.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем протиправно не враховано, що позивачем в повному обсязі та своєчасно виконано виконавчий лист Марганецького міського суду Дніпропетровської області та сплачено на користь ОСОБА_2 суму морально шкоди, а також податку з доходів фізичних осіб як податковим агентом. Доводи відповідача з приводу неповного перерахування грошових коштів на користь ОСОБА_2 є необґрунтованими оскільки відповідачем не враховано вимоги ПК України щодо оприбуткування сплачених позивачем сум податком на прибуток з фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасувано постанову старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_1, від 06.11.2014 року про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 1 675,64 грн. у виконавчому провадженні ВП № 43543419.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не в повній мірі та несвоєчасно було виконано рішення суду з приводу стягнення на користь ОСОБА_2 суми моральної шкоди у розмірі 100000.00 грн., а саме боржником перераховано стягувачу лише 83243.60 грн., відтак, у відповідності до приписів ЗУ «Про виконавче провадження» позивач зобовязаний сплатити суму виконавчого збору у розмірі 10% від несплаченої суми.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області у справі № 2/180/456/2014 від 27 лютого 2014 року позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволені, вирішено стягнути солідарно з ДП «Придніпровська залізниця» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн.

На виконання даного судового рішення Марганецьким міським судом Дніпропетровської області 21 травня 2014 року видано виконавчий лист № 2/180/456/2014.

04.06.2014 року старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 43543419 з виконання виконавчого листа № 2/180/456/2014, виданого 21.05.2014 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області щодо стягнення з ДП «Придніпровська залізниця», ОСОБА_3, солідарно, на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

У зазначеній постанові ДП «Придніпровська залізниця» надано строк для виконання судового рішення до 10.06.2014 року.

Позивач, у наданий державним виконавцем строк для добровільного виконання виконавчих документів сплатив суму заборгованість стягувачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень від 10.06.2014 року № 1706 на суму 83 243,60 грн. та від 10.06.2014 року № 1707 на суму 16 756,40 грн., у яких зазначено рішення суду та отримувача грошових коштів - фізичну особу ОСОБА_2.

06.11.2014 року старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 винесено оскаржену постанову про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 10 000,00 грн. у зв'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку виконавчого документу. 14.11.2014 року постановою державного виконавця ВП№43543, якою виправлено описку допущену в постанові про стягнення виконавчого збору ВП №43543419 від 6.11.2014 року, в частині суми виконавчого збору, та зазначено вірну суму, що підлягає стягненню: 1675.64 грн.

Правомірність та обґрунтованість постанови державного виконавця Кіровограського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 1675.64 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повно та своєчасно перераховано грошові кошти на виконання рішення суду на користь ОСОБА_4, із дотриманням вимог ПК України, а також ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Так, Закон України «Про виконавче провадження» не містить норм, які б виключали застосування норм Податкового кодексу України до відносин стосовно стягнення заборгованості за виконавчим документом, який видано судом.

В свою чергу, податковий кодекс України є спеціальним законом відносно Закону України «Про виконавче провадження» стосовно оподаткування доходів отриманих фізичними особам, в т.ч. і на виконання рішень судів.

Згідно податкового законоавдства, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбаченийрозділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Податкового кодексу України (п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.п. а) п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом "а" та "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексумають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно п.п. 168.1.1 та п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Таким чином, податковий агент утримує та перераховує податок лише у разі, коли проводить нарахування доходів; при нарахуванні доходів у податкового агента виникає заборгованість перед одержувачем доходів; нараховані доходи є джерелом для утримання податку з такого доходу; при виплаті такого доходу у податкового агента виникає зобов'язання щодо перерахунку до бюджету утриманого за рахунок доходу податку. Тобто, податок утримується від суми такого доходу та за рахунок такого доходу при його нарахуванні.

Згідно п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

Як вбачається з виконавчого листа Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2014 року, яке виконується відповідачем (виконавче провадження ВП № 43543419), з позивача стягнуто саме немайнову (моральну) шкоду, яка спричинена психологічними та моральними стражданнями фізичної особи ОСОБА_4 всього на суму 100 000.00 грн..

Відтак, позивач як боржник при перерахуванні грошових коштів на відшкодування моральної шкоди стягувачу при виконанні рішення суду виступав і як податковий агент у відповідності до приписів ст.. 164 ПК України, та зобовязаний був одночасно з нарахуванням сум доходу (відшкодування моральної шкоди) фізичній особі нарахувати та сплатити суму податку на доходи з фізичних осіб у визначеному податковим законодавством розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжними дорученнями від 10.06.2014 року 31706 та №1707 сплатив на користь ОСОБА_2 суму моральної шкоди у розмірі 83243.60 грн., та суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 16756 грн., до податкової інспекції за місцем реєстрації ОСОБА_2 за місцем проживання.

З урахуванням кінцевої дати, визначеної державним виконавцем на добровільне виконання боржником виконавчого документу, а саме до 10.06.2014 року, включно, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем у повній мірі та своєчасно виконано рішення суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що стягнення виконавчого збору є сворідною санкцією, яка застосовується до боржника за відмову у добровільному порядку виконати рішення суду у розмірі 10 відсотків від нестягнутої суми, оскільки позивачем як боржником по виконавчому провадженню було повно та своєчасно виконано рішення суду, підстави для стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 1675.64 грн. відсутні в силу закону.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність та обґрунтованість постанови державного виконавця від 06.11.2014 року та необхідності її скасування в судовому порядку.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі №804/19343/14 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:Л.М. Нагорна