Ухвала суду № 52945006, 28.10.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"28" жовтня 2015 р. Справа № 906/404/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Філіпова Т.Л.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 частини А1262 на рішення господарського суду Житомирської області від 27 січня 2015 року у справі № 906/404/14

за позовом Концерну "Військторгсервіс"

до ОСОБА_1 частини А 1262

про стягнення 14 901 грн 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Військторгсервіс» (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (том 1, а.с. 3-6) до ОСОБА_1 частини А 0804 (надалі Відповідач), в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 14 903 грн. 68 коп. основного боргу, 1 051 грн. 78 коп. пені, 877 грн. річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30 травня 2014 року (том 1, а.с. 70) було замінено Відповідача у справі № 906/404/14 ОСОБА_1 частину А0804 належним правонаступником ОСОБА_1 частиною А 1262.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12 червня 2014 року (том 1, а.с. 95) було прийнято заяву Позивача про зменшення позовних вимог (том 1, а.с. 71-73), відповідно до котрої Позивач просив стягнути з Відповідача 14 901 грн. 22 коп. основного боргу.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25 липня 2014 року (том 1, а.с. 130-132) з підстав, вказаних у цьому рішенні, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2014 року (том 1, а.с. 167-171) рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення.

Вказану постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції було оскаржено в касаційному порядку. В результаті перегляду даних судових актів Вищим господарським судом України винесено постанову від 24 грудня 2014 року в даній справі (том 1, а.с. 207-210), якою касаційну скаргу Позивача задоволено, оскаржувану постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2014 року та рішення господарського суду Житомирської області від 25 липня 2014 року скасовано, а справу направлено до господарського суду Житомирської області на новий розгляд.

При новому розгляді, рішенням господарського суду Житомирської області від 27 січня 2015 року (том 1, а.с. 221-223) позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 12 576 грн. 25 коп.. В задоволенні решти позову відмовлено. Також, даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 541 грн 99 коп..

Не погоджуючись з судовим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу (том 2, а.с. 4-5), в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 21 вересня 2015 року (том 2, а.с. 2) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 28 жовтня 2015 року на 14 годину 50 хвилин.

Крім того, пунктом 3 даної ухвали було зобов'язано Відповідача до дня судового засідання (до 28 жовтня 2015 року) подати докази сплати судового збору, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" (а саме в розмірі 1339 грн 80 коп.).

Представники Позивача та Відповідача в судове засідання від 28 жовтня 2015 року не зявилися. Про дату, час та місце розгляду справи Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (14-15). Причини неявки своїх представників Позивач та Відповідач не повідомили. Жодних клопотань від Позивача та Відповідача щодо відкладення розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції не надходило.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи Відповідач докази сплати судового збору не надав (в справі відсутні будь-які підтверджуючі документи щодо сплати судового збору в передбаченому Законом порядку та розмірі) так як і не надав будь-які докази щодо бажання сплати судовий збір в подальшому або докази відкладення розгляду апеляційної скарги чи неможливості забезпечення явки представника Відповідача в даному судовому засіданні.

Згідно статті 2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пленум Вищого господарського суду України в пункті 3.2 постанови від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснив, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в звязку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Пунктом 3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що: якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Відповідно до пункту 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, припис зазначеного пункту частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України може застосовуватись на загальних підставах і в здійсненні перегляду справ в апеляційній і касаційній інстанції (щодо розгляду апеляційних і касаційних скарг).

Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що Відповідач не надав письмового пояснення причин невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції.

Абзацом 2 частини 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями) визначено, що: у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі; у разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

З огляду на усе вищевказане, колегія суддів розцінює вищеописані дії Відповідача, як неподання без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів (доказів), необхідних для вирішення спору.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на усе вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без розгляду.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 81, статтями 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частини А1262 на рішення господарського суду Житомирської області від 27 січня 2015 року у справі № 906/404/14 залишити без розгляду.

2. Справу № 906/404/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.