Постанова № 52944886, 22.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа№ 910/13300/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Яковенко А.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року

у справі № 910/13300/15 (cуддя Отрош І.М.)

за позовом Приватного підприємства "Лендгранд"

до відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 189361,31 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Лендгранд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 189361,31 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі № 910/13300/15 позовні вимоги задоволені частково, а саме стягнуто з Державного територіально галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Приватного підприємства "Лендгранд" суму основного боргу у розмірі 152485,00 грн., пеню у розмірі 11029,05 грн., 3% річних у розмірі 551,45 грн., інфляційні втрати у розмірі 21347,90 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову в частині нарахування штрафних санкцій, а саме 3 % річних від простроченої суми основного боргу відмовити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що висновки викладені в рішені, не відповідають обставинам справи, судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що нарахування позивачем штрафних санкцій, а саме: 3% річних від простроченої суми основного боргу, є необгрунтованим на підставі того, що згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Між тим п. 6.2. договору №ПЗ/ЗС-082573/НЮ передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки. А також, згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.09.2015 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року у зв'язку з відпусткою суддів Сітайло Л.Г., Пономаренка Є.Ю., сформовано судову колегію у складі: Гончаров С.А., Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року колегією суддів відкладено розгляд справи на 22.10.2015 року.

Позивач, згідно з поданим до суду 09.10.2015 року клопотанням, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника позивача, просить розглядати справу без присутності Приватного підприємства "Лендгранд" на підставі наявних документів.

Позивач до судового засідання, що відбулось 22.10.2015 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

03.09.2008 між Приватним підприємством "Лендгранд" (виконавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (замовник) було укладено Договір на проведення проектно-вишукувальних робіт №ПЗ/ЗС-082573/НЮ (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №2 від 28.05.2014 до Договору №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008) замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати вишукувальні роботи з виготовленням технічного звіту по топографо-геодезичних роботах (кадастрова зйомка місцевості вздовж залізниці на лінії Гречани-Ларга) та виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" для розміщення та обслуговування будівель і споруд залізничного транспорту в адміністративних межах Малиницької сільської ради площею 12,3 га, в межах Копистинської сільської ради площею 121,0 га та в межах Масівецької сільської ради площею 5,00 га Хмельницького району Хмельницької області і зареєструвати земельні ділянки в Державному земельному кадастрі.

Пунктами 2.2 та 2.5 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №2 від 28.05.2014 до Договору №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008) встановлено, що датою завершення робіт є 01.06.2015 з правом дострокового виконання робіт. Роботи вважаються виконаними належним чином і підлягають негайному прийманню їх замовником та оплаті по стадіям з моменту виконання наступних дій виконавцем: 1 стадія: 1) передача виконавцем замовнику одного примірника технічного звіту з кадастрової (горизонтальної) зйомки в електронному вигляді та на паперових носіях по акту здачі-приймання виконаних робіт; 2 стадія: 1) передача виконавцем замовнику двох примірників погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (по кожній адміністративно-територіальній одиниці окремо) по акту здачі-приймання виконаних робіт; 2) передача виконавцем замовнику витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки з копією акта приймання-передачі документації до Державного фонду документації із землеустрою відповідного відділу Держземагенства.

Згідно п. 3.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №2 від 28.05.2014 до Договору №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008) вартість робіт за Договором становить 327365,00 грн. без ПДВ згідно з протоколом про договірну ціну (додаток 1 та додаток 1.1 до Договору, що є його невід'ємними частинами) та кошторисом на виконання відповідних робіт (додаток 2, додаток 2.1 та додаток 2.2 до Договору, що є його невід'ємною частиною).

Відповідно до п. 3.4.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №2 від 28.05.2014 до Договору №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008) протягом тридцяти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт по 1 стадії замовник здійснює оплату виконаних робіт в розмірі 50% від суми договору. Пунктом 3.4.2 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №2 від 28.05.2014 до Договору №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008) протягом тридцяти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт по 2 стадії замовник проводить повну оплату виконаних робіт.

Згідно п.10.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №2 від 28.05.2014 до Договору №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008), цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 01.06.2015. У разі, якщо сторони до цього строку не виконали в повному обсязі свої зобов'язання за цим Договором, то він продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 152485,00 грн., пеню в розмірі 14788,96 грн., 3% річних у розмірі 739,45 грн. та інфляційні витрати у розмірі 21347,90 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на виконання умов договору на проведення проектно-вишукувальних робіт №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008 року Приватним підприємством "Лендгранд" було виконано роботи, а відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних на підставі Договору робіт згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт №082573/НЮ-2 від 26.01.2015 року належним чином не виконано.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між Приватним підприємством "Лендгранд" та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав роботи за Договором на проведення проектно-вишукувальних робіт №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008 року на суму 152485,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 082573/НЮ-2, який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 5.2 Договору встановлено, що замовник протягом 10-ти банківських днів від дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт і оплатити виконані роботи або направити мотивовану відмову від приймання робіт.

Відповідно до п. 5.4 Договору при порушенні термінів приймання робіт за п. 5.2 цього договору, документація вважається прийнятою без зауважень.

З аналізу наведеного положення Договору вбачається, що ним врегульовано випадки, коли акт приймання-передачі виконаних робіт взагалі не підписаний замовником без обґрунтування мотивів відмови від його підписання.

В той же час, позивачем не надано жодних доказів направлення даного акту відповідачу, а тому у суду відсутня можливість встановити факт порушення Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" встановленого п. 5.2 Договору строку для підписання акту.

Оскільки в даному випадку на відповідному акті міститься дата підписання його виконавцем - 26.01.2015 року, а замовником - 23.02.2015 року, то роботи є прийнятими з дати підписання вказаного акту замовником (23.02.2015 року), що не суперечить положенням ст. 882 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.4.2 Договору сторони встановили обов'язок відповідача протягом тридцяти банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт здійснити повну оплату виконаних робіт.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п.п. 3.4.2, 5.2 Договору, відповідач повинен був оплатити виконані роботи до 07.04.2015 року (по 06.04.2015 року включно).

Відповідачем доказів виконання взятих на себе зобов'язань з оплати робіт суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання зі сплати на користь позивача 152485,00 грн. за виконані роботи. Замовником доказів на спростування вказаної заборгованості не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд першої інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Лендгранд" в частині стягнення з Державного територіально галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" суми основного боргу у розмірі 152485,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 14788,96 грн. та 3% річних у розмірі 739,45 грн. за період з 23.03.2015 року по 20.05.2015 року, а також інфляційних витрат у розмірі 21347,90 грн. за квітень 2015 року.

Судом першої інстнції вірно встановлено, що відповідач обов'язку зі сплати грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункті 6.2 Договору було передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки. Також встановлено, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6.4 Договору).

Таким чином, обґрунтованим для нарахування пені (враховуючи дату виникнення прострочення - 07.04.2015 року) є період з 07.04.2015 року по 20.05.2015 року (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

За таких обставин суд першої інстанції здійснив власний розрахунок пені, результатом якого є сума у розмірі 11029,05 грн.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства "Лендгранд" в частині стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" пені у розмірі 14788,96 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 11029, 05 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, колегією суддів не приймаються доводи апелянта стосовно неправомірного застосування к спірним правовідносинам ст. 625 Цивільного кодексу України та стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку в його необґрунтованості, оскільки позивач починає нараховувати 3% річних з 23.03.2015 року, тоді як обґрунтованим початком для нарахування 3% річних є 07.04.2015 року.

Колегія суддів перевірила розрахунок місцевого суду 3% річних в межах заявленого позивачем періоду для нарахування та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Лендгранд" в частині стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 3% річних у розмірі 551,45 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства "Лендгранд" в частині стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" інфляційних втрат у розмірі 21347,90 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене позовні вимоги Приватного підприємства "Лендгранд" є обґрунтованими в частині стягнення основного боргу у розмірі 152485,00 грн., пені в сумі 11029,05 грн., 3% річних в сумі 551,45 грн., інфляційні витрати в сумі 21347,90 грн. та такими, що вірно задоволені в цій частині судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі № 910/13300/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі № 910/13300/15 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі № 910/13300/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі № 910/13300/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13300/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала